2 хроніки 14
1 І спочив Авійя зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспоко́ївся Край на десять літ.
And Abiyah slept with his fathers, and they buried him in the city of David: and Assa his son became king in his stead. In his days the land had repose ten years.
2 І робив Аса добре та вгодне в оча́х Господа, Бога свого.
And Assa did what is good and right in the eyes of the Lord his God.
3 І повсував він же́ртівники чужих богів та па́гірки, і порозбивав камінні стовпи́ для божків, і постинав святі дере́ва.
And he removed the altars of the strange [gods], and the high-places, and broke up the statues, and cut down the groves;
4 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батькі́в своїх, і виконувати Його Зако́на та заповідь.
And he ordered Judah to seek the Lord the God of their fathers, and to execute the law and the commandment.
5 І повсував він зо всіх Юдиних міст па́гірки та подо́би сонця. І заспоко́їлося царство при ньому.
Also he removed out of all the cities of Judah the high-places and the sun-images: and the kingdom had repose before him.
6 І побудував він тверди́нні міста в Юді, бо заспоко́ївся край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.
And he built fortified cities in Judah; for the land had repose, and no one had war with him in those years; because the Lord had given him rest.
7 І сказав він до Юди: „Побудуймо ці міста, й оточі́мо муром та ба́штами, ворітьми́ та засу́вами. Іще він, цей край, наш, бо зверта́лися ми до Господа, нашого Бога. Зверта́лися ми, і Він дав нам мир навко́ло“. І побудува́ли, і їм щасти́ло.
Therefore he said unto Judah, Let us build these cities, and surround them with walls, and towers, gates, and bars: the land is yet before us; because we have sought the Lord our God, —we have sought him, and he hath given us rest on every side. So they built and prospered.
8 І було в Аси ві́йська: носіїв великих щиті́в та ра́тищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять мало́го щита́, та лу́чників — двісті й вісімдеся́т тисяч. Усі вони — хоробрі вояки́.
And Assa had an army that bore targets and spears, out of Judah three hundred thousand; and out of Benjamin, that bore shields and drew the bow, two hundred and eighty thousand: all these were mighty men of valor.
9 І вийшов на них кушеянин Зерах із ві́йськом у тисячу тисяч та з трьома́ сотнями колесни́ць, і прибув аж до Мареші.
And there came out against them Zerach the Ethiopian with an army of a thousand times thousand, and three hundred chariots; and he came as far as Mareshah.
10 І вийшов Аса проти нього, і вони вста́вилися до бо́ю в долині Цефат при Мареші.
Then went Assa out against him, and they set themselves in battle-array in the valley of Zephathah near Mareshah.
11 І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: „Господи, нема кому, крім Те́бе, допомогти числе́нному або безси́лому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опира́ємося, і в Ім'я́ Твоє ми прийшли на цю бе́зліч. Господи, Ти Бог наш, нехай люди́на не має сили проти Тебе!“
And Assa called unto the Lord his God, and said, Lord, nothing can hinder thee to help, whether it be the mighty, or those that have no power: help us, O Lord our God; for on thee do we rely, and in thy name are we come against this multitude. O Lord, thou art our God! no mortal can place a restraint against thee.
12 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали.
Thereupon did the Lord strike down the Ethiopians before Assa, and before Judah: and the Ethiopians fled.
13 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попа́дало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І поне́сли вони дуже багато здо́бичі.
And Assa and the people that were with him pursued them as far as Gerar: and there fell of the Ethiopians [so many], that they could not recover themselves; for they were broken down before the Lord, and before his camp; and they carried away exceedingly much booty.
14 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здо́бичі.
And they smote all the cities round about Gerar; for the dread of the Lord was upon them: and they plundered all the cities; for abundant spoil was in them.
15 Порозбивали вони також намети чередникі́в, і зайняли дуже багато дрібно́ї худоби та верблю́дів, та й вернулися до Єрусалиму.
And also the tents of [the owners of] cattle did they smite, and they carried away sheep in abundance, and camels, and returned to Jerusalem.
