2 хроніки 14
1 І спочив Авійя зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспоко́ївся Край на десять літ.
So Abijah slept with his fathers, and they buried him in the city of David: and Asa his son reigned in his stead. In his days the land was quiet ten years.
2 І робив Аса добре та вгодне в оча́х Господа, Бога свого.
And Asa did [that which was] good and right in the eyes of the LORD his God:
3 І повсував він же́ртівники чужих богів та па́гірки, і порозбивав камінні стовпи́ для божків, і постинав святі дере́ва.
For he took away the altars of the strange [gods], and the high places, and brake down the images, and cut down the groves:
4 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батькі́в своїх, і виконувати Його Зако́на та заповідь.
And commanded Judah to seek the LORD God of their fathers, and to do the law and the commandment.
5 І повсував він зо всіх Юдиних міст па́гірки та подо́би сонця. І заспоко́їлося царство при ньому.
Also he took away out of all the cities of Judah the high places and the images: and the kingdom was quiet before him.
6 І побудував він тверди́нні міста в Юді, бо заспоко́ївся край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.
And he built fenced cities in Judah: for the land had rest, and he had no war in those years; because the LORD had given him rest.
7 І сказав він до Юди: „Побудуймо ці міста, й оточі́мо муром та ба́штами, ворітьми́ та засу́вами. Іще він, цей край, наш, бо зверта́лися ми до Господа, нашого Бога. Зверта́лися ми, і Він дав нам мир навко́ло“. І побудува́ли, і їм щасти́ло.
Therefore he said unto Judah, Let us build these cities, and make about [them] walls, and towers, gates, and bars, [while] the land [is] yet before us; because we have sought the LORD our God, we have sought [him], and he hath given us rest on every side. So they built and prospered.
8 І було в Аси ві́йська: носіїв великих щиті́в та ра́тищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять мало́го щита́, та лу́чників — двісті й вісімдеся́т тисяч. Усі вони — хоробрі вояки́.
And Asa had an army [of men] that bare targets and spears, out of Judah three hundred thousand; and out of Benjamin, that bare shields and drew bows, two hundred and fourscore thousand: all these [were] mighty men of valour.
9 І вийшов на них кушеянин Зерах із ві́йськом у тисячу тисяч та з трьома́ сотнями колесни́ць, і прибув аж до Мареші.
And there came out against them Zerah the Ethiopian with an host of a thousand thousand, and three hundred chariots; and came unto Mareshah.
10 І вийшов Аса проти нього, і вони вста́вилися до бо́ю в долині Цефат при Мареші.
Then Asa went out against him, and they set the battle in array in the valley of Zephathah at Mareshah.
11 І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: „Господи, нема кому, крім Те́бе, допомогти числе́нному або безси́лому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опира́ємося, і в Ім'я́ Твоє ми прийшли на цю бе́зліч. Господи, Ти Бог наш, нехай люди́на не має сили проти Тебе!“
And Asa cried unto the LORD his God, and said, LORD, [it is] nothing with thee to help, whether with many, or with them that have no power: help us, O LORD our God; for we rest on thee, and in thy name we go against this multitude. O LORD, thou [art] our God; let not man prevail against thee.
12 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали.
So the LORD smote the Ethiopians before Asa, and before Judah; and the Ethiopians fled.
13 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попа́дало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І поне́сли вони дуже багато здо́бичі.
And Asa and the people that [were] with him pursued them unto Gerar: and the Ethiopians were overthrown, that they could not recover themselves; for they were destroyed before the LORD, and before his host; and they carried away very much spoil.
14 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здо́бичі.
And they smote all the cities round about Gerar; for the fear of the LORD came upon them: and they spoiled all the cities; for there was exceeding much spoil in them.
15 Порозбивали вони також намети чередникі́в, і зайняли дуже багато дрібно́ї худоби та верблю́дів, та й вернулися до Єрусалиму.
They smote also the tents of cattle, and carried away sheep and camels in abundance, and returned to Jerusalem.
