< 2 хроніки 13 >
1 Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.
La dix-huitième année du roi Jéroboam, Abia devint roi de Juda,
2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом.
et il régna trois ans à Jérusalem. Sa mère s’appelait Michaïa, fille d’Uriel de Gabaa. Il y eut guerre entre Abia et Jéroboam.
3 I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в.
Abia engagea les hostilités avec une armée de vaillants guerriers, quatre cent mille hommes d’élite; et Jéroboam se rangea en bataille contre lui avec huit cent mille hommes d’élite, vaillants guerriers.
4 І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!
Du haut du mont Séméron, qui est dans la montagne d’Ephraïm, Abia se leva et dit: « Ecoutez-moi, Jéroboam et tout Israël!
5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою?
Ne devez-vous pas savoir que Yahweh, le Dieu d’Israël, a donné pour toujours à David la royauté sur Israël, à lui et à ses fils, par une alliance inviolable?
6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́.
Et Jéroboam, fils de Nabat, serviteur de Salomon, fils de David, s’est levé et s’est révolté contre son maître.
7 І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них.
Des gens de rien, des fils de Bélial, se sont rassemblés auprès de lui et l’on emporté sur Roboam, fils de Salomon. Roboam était encore un jeune homme, d’un cœur timide, et il ne put leur résister.
8 А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів.
Et maintenant, vous pensez prévaloir devant le royaume de Yahweh, qui est entre les mains des fils de David; et vous êtes une multitude nombreuse, et avec vous sont les veaux d’or que Jéroboam vous a faits pour dieux.
9 Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
N’avez-vous pas rejeté les prêtres de Yahweh, les fils d’Aaron et les lévites, et ne vous êtes-vous pas fait des prêtres, comme les peuples des pays? Quiconque est venu avec un jeune taureau et sept béliers, pour se faire consacrer, est devenu prêtre de ce qui n’est pas Dieu.
10 А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі.
Pour nous, Yahweh est notre Dieu, et nous ne l’avons pas abandonné; les prêtres au service de Yahweh sont fils d’Aaron, et les lévites sont à leur ministère.
11 І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!
Chaque matin et chaque soir ils font fumer des holocaustes à Yahweh, ainsi que le parfum odoriférant; ils mettent les pains de proposition sur la table pure, et allument chaque soir le chandelier d’or avec ses lampes; car nous observons l’ordonnance de Yahweh, notre Dieu, et vous, vous l’avez abandonné.
12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“
Voici que Dieu et ses prêtres sont avec nous, à notre tête, ainsi que les trompettes sonores, pour les faire retentir contre vous. Enfants d’Israël, ne faites pas la guerre à Yahweh, le Dieu de vos pères, car vous n’auriez aucun succès. »
13 А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них.
Jéroboam fit faire un mouvement tournant aux guerriers placés en embuscade pour qu’ils vinssent sur les derrières de l’ennemi, en sorte que ses troupes étaient en face de Juda, et l’embuscade par derrière.
14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми...
Ceux de Juda se retournèrent, et voici qu’ils étaient attaqués en avant et en arrière. Ils crièrent vers Yahweh, et les prêtres sonnèrent des trompettes.
15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.
Les hommes de Juda poussèrent un cri de guerre et, pendant que les hommes de Juda poussaient le cri de guerre, Dieu frappa Jéroboam et tout Israël devant Abia et Juda.
16 І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.
Les enfants d’Israël s’enfuirent devant Juda, et Dieu les livra entre ses mains.
17 І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів!
Abia et son peuple en firent un grand carnage, et cinq cent mille hommes d’élite tombèrent morts parmi Israël.
18 І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
Les enfants d’Israël furent humiliés en ce temps-là, et les enfants de Juda se fortifièrent, parce qu’ils s’étaient appuyés sur Yahweh, le Dieu de leurs pères.
19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
Abia poursuivit Jéroboam et lui prit des villes: Béthel et les villes de sa dépendance, Jésana et les villes de sa dépendance, Ephron et les villes de sa dépendance.
20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.
Jéroboam ne recouvra pas de force du temps d’Abia; Yahweh le frappa et il mourut.
21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к.
Mais Abia devint puissant; il prit quatorze femmes et engendra vingt-deux fils et seize filles.
22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо.
Le reste des actes d’Abia, ses gestes et ses paroles, sont écrits dans les Mémoires du prophète Addo.