1 Тимофію 6
1 Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажа́лися Боже Ім'я́ та наука.
Елицы суть под игом раби, своих господий всякия чести да сподобляют, да имя Божие не хулится и учение.
2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що бра́ття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улю́блені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй!
Имущии же верных господий да не нерадят о них, понеже братия суть: но паче да работают, зане верни суть и возлюблени, иже благодать восприемлющии. Сия учи и моли.
3 А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою, —
Аще ли кто инако учит и не приступает к здравым словесем Господа нашего Иисуса Христа и учению, еже по благоверию,
4 той згорді́в, нічого не знає, але захво́рів на суперечки й змага́ння, що від них повстають заздрість, сварки́, богозневаги, лукаві здогади,
разгордеся, ничтоже ведый, но недугуяй о стязаниих и словопрениих, от нихже бывает зависть, рвение, хулы, непщевания лукава,
5 постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких!
беседы злыя растленных человеков умом и лишенных истины, непщующих приобретение быти благочестие. Отступай от таковых.
6 Великий же зиск — то благоче́стя із задоволенням.
Есть же снискание велие благочестие с доволством.
7 Бо ми не прине́сли в світ нічого, то нічого не можемо й ви́нести.
Ничтоже бо внесохом в мир сей: яве, яко ниже изнести что можем.
8 А як маєм поживу та одяг, то ми задово́лені бу́дьмо з того.
Имеюще же пищу и одеяние, сими доволни будем.
9 А ті, хто хоче багаті́ти, упадають у спокуси та в сітку, та в числе́нні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загла́ду й загибіль.
А хотящии богатитися впадают в напасти и сеть, и в похоти многи несмысленны и вреждающыя, яже погружают человеки во всегубителство и погибель:
10 Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі стражда́ння.
корень бо всем злым сребролюбие есть, егоже нецыи желающе заблудиша от веры, и себе пригвоздиша болезнем многим.
11 Але ти, о Божа люди́но, утікай від такого, а женися за праведністю, благоче́стям, вірою, любов'ю, терпеливістю, ла́гідністю!
Ты же, о, человече Божий, сих бегай: гони же правду, благочестие, веру, любовь, терпение, кротость:
12 Змагай добрим зма́гом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визна́ння перед свідками багатьма́. (aiōnios g166)
подвизайся добрым подвигом веры, емлися за вечную жизнь, в нюже и зван был еси, и исповедал еси доброе исповедание пред многими свидетели. (aiōnios g166)
13 Наказую перед Богом, що ожи́влює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визна́ння засві́дчив за По́нтія Пила́та,
Завещаваю ти пред Богом оживляющим всяческая, и Христом Иисусом свидетелствовавшим при Понтийстем Пилате доброе исповедание:
14 щоб доде́ржав ти заповідь чистою та бездога́нною аж до з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа,
соблюсти тебе заповедь нескверну и незазорну, даже до явления Господа нашего Иисуса Христа,
15 що його свого ча́су покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,
еже во своя времена явит блаженный и един сильный, Царь царствующих и Господь господствующих,
16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь! (aiōnios g166)
един имеяй безсмертие и во свете живый неприступнем, Егоже никтоже видел есть от человек, ниже видети может: емуже честь и держава вечная. Аминь. (aiōnios g166)
17 Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток, (aiōn g165)
Богатым в нынешнем веце запрещай не высокомудрствовати, ниже уповати на богатство погибающее, но на Бога жива, дающаго нам вся обилно в наслаждение: (aiōn g165)
18 щоб робили добро, багати́лися в добрих ділах, були щедрі та пильні,
благое делати, богатитися в делех добрых, благоподатливым быти, общителным,
19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбу́тньому, щоб прийняти правдиве життя.
сокровищующе себе основание добро в будущее, да приимут вечную жизнь.
20 О Тимофі́ю, бережи переда́ння, стережися марно́го базі́кання та супере́чок знання́, неправдиво названого так.
О, Тимофее, предание сохрани, уклоняяся скверных суесловий и прекословий лжеименнаго разума:
21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благода́ть з тобою. Амі́нь.
о немже нецыи хвалящеся, о вере погрешиша. Благодать с тобою. Аминь.
