1 до солунян 4
1 А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!
Ha7i wurththethan ta ishato inte Xoossa ufayssanas inte waani waani daana bessizakone nu intena tamarsidos. Tumapekka nu tamarsida mala deista; hessa gish Goda Yesuss Kiristtossan nu intena woossizayne zorizay hayssafeka adhdhida hanora inte sinththe gujjana malako.
2 Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.
Goda Yesuss Kiristtossa wolqan nu intes ay azazo immidakkone inte errista.
3 Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,
Xoossa sheney inte laymmafe hakkidi dummatanaskko.
4 щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,
Qasse issi issi asay ba machcho geeshshatethanine bonchon ayso bessizayssa shaaki erro.
5 а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.
Hessika Xoossu ammanontta dere asa mala laymma qaqetethan gidoopo.
6 Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.
Hessa malan oonikka balettidi ba isha balethofo; Gasooykka hayssafe kase nu intes yootida malane nagistana mala akekissida mala Goday heyitantta mala nagara oothiza wurssota bolla ba hanqqo ehana.
7 Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.
Xoossi nuna geshatethas xeeyigides attin tunatethas xeyigibeyna.
8 Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.
Hessa gish hayssa ha zoreza kadhdhidi ekkonttadey xiillo ayana izas immida Xoossa kadhdhes attin asi kadhdhizade gideena.
9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,
Ishata siiqootetha gish intes oonkka xaafanas kooshshena; Gasooykka inte inte garssan siiqeistana mala inte inte baggara Xoossafe tamardista.
10 бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,
Kumeetha maqidonyyan diza ammaniza asa wurss inte siiqizayss erretidayssa. Gido attin nu ishato inte hayssafe aathi sinththe bagga siiqistana mala nu intena zoroosu.
11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,
Nu hayssafe kase intena azazida mala inte inte kushera oothite; woopu gi diite; intes gidizayssa loo7ath xeellite.
12 щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!
Hessika gallas gallas inte duussay hankko ammanontta asa achchan intena bonchisana malane inte ayy asaskka tooho gidontta malakko.
13 Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.
Ta ishato inte shempidayta gish erontta attana mala nu koyokko. Qasseka ufayss bayindda hinkko hara asata mala inte muuzootana mala nu koyokko.
14 Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.
Yesussay hayqqidi denddidayssa nu ammaniza gidiiko Yesussa ammanidayta Xoossi yesussara hessathoka zaari ha yeedana.
15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.
Nu Goda qaalan intes gizay hayssa. Nuni hayqqontta paxxa dizaytine Goday yaana gakkanaas gam77anayti kase hayqqidaytape sinththetoko.
16 Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,
Goday ba hu7era gita azazoni kitanchata halaqa giireththara Xoossa xurummiba giireththan salope wodhdhana. Kase Kiristtossa ammanidi hayqqidayti istti kaseti denddana.
17 потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.
Hessafe guye nu qasse paxxa dizayti Goda carkko bolla gaaganas isttara isife shaarara denddana; hessathoka nu medhdhinas Godara deyana.
18 Отож, потішайте один о́дного цими словами!
Hessa gish hayssa qaalan issay issara minettite.
