1 до солунян 4
1 А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!
Finally, brothers, we encourage and exhort you in the Lord Jesus. As you received instructions from us about how you must walk and please God, also in this way walk, so that you do so even more.
2 Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.
For you know what instructions we gave you through the Lord Jesus.
3 Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,
For this is the will of God, your sanctification, that you avoid sexual immorality,
4 щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,
that each of you know how to possess his own vessel in holiness and honor,
5 а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.
not in the passion of lust (as the Gentiles who do not know God).
6 Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.
Let no man transgress and wrong his brother in this matter. For the Lord is an avenger in all these things, just as we forewarned you and testified.
7 Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.
For God did not call us to uncleanness, but to holiness.
8 Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.
Therefore, he who rejects this rejects not people, but God, who gives his Holy Spirit to you.
9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,
Regarding brotherly love, you have no need for anyone to write to you, for you yourselves are taught by God to love one another.
10 бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,
Indeed, you do this for all the brothers who are in all Macedonia. But we exhort you, brothers, to do this even more.
11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,
We also exhort you to aspire to live quietly, take care of your own responsibilities, and work with your hands, just as we commanded you,
12 щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!
so that you may walk properly before outsiders and not be in any need.
13 Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.
We do not want you to be uninformed, brothers, about those who sleep, so that you do not grieve like the rest who do not have hope.
14 Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.
For if we believe that Jesus died and rose again, even so God will bring with Jesus those who have fallen asleep in him.
15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.
For this we say to you by the word of the Lord, that we who are alive, who are left at the coming of the Lord, will surely not go before those who have fallen asleep.
16 Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,
For the Lord himself will descend from heaven. He will come with a shout, with the voice of the archangel, and with the trumpet of God, and the dead in Christ will rise first.
17 потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.
Then we who are alive, who are left, will together with them be caught up in the clouds to meet the Lord in the air. In this way we will always be with the Lord.
18 Отож, потішайте один о́дного цими словами!
Therefore, comfort one another with these words.
