1 до солунян 4

1 А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!

Furthermore then we plead to you, brethren, and exhort you by the Lord Jesus, that as all of you have received of us how all of you ought to walk and to please God, so all of you would abound more and more.

2 Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.

For all of you know what commandments we gave you by the Lord Jesus.

3 Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,

For this is the will of God, even your sanctification, that all of you should abstain from fornication:

4 щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,

That every one of you should know how to possess his vessel in sanctification and honour;

5 а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.

Not in the lust of concupiscence, even as the Gentiles which know not God:

6 Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.

That no man go beyond and defraud his brother in any matter: because that the Lord is the avenger of all such, as we also have forewarned you and testified.

7 Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.

For God has not called us unto uncleanness, but unto holiness.

8 Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

He therefore that despises, despises not man, but God, who has also given unto us his holy Spirit. (pneuma)

9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,

But as concerning brotherly love all of you need not that I write unto you: for all of you yourselves are taught of God to love one another.

10 бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,

And indeed all of you do it toward all the brethren which are in all Macedonia: but we plead to you, brethren, that all of you increase more and more;

11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,

And that all of you study to be quiet, and to do your own business, and to work with your own hands, as we commanded you;

12 щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!

That all of you may walk honestly toward them that are without, and that all of you may have lack of nothing.

13 Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

But I would not have you to be ignorant, brethren, concerning them which are asleep, that all of you sorrow not, even as others which have no hope.

14 Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.

For if we believe that Jesus died and rose again, even so them also which sleep in Jesus will God bring with him.

15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.

For this we say unto you by the word (logos) of the Lord, that we which are alive and remain unto the coming of the Lord shall not prevent them which are asleep.

16 Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,

For the Lord himself shall descend from heaven with a shout, with the voice of the archangel, and with the trump of God: and the dead in Christ shall rise first:

17 потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.

Then we which are alive and remain shall be caught up together with them in the clouds, to meet the Lord in the air: and so shall we ever be with the Lord.

18 Отож, потішайте один о́дного цими словами!

Wherefore comfort one another with these words. (logos)