1 до солунян 3
1 Тому́ то, не сте́рпівши більше, ми схотіли зостатися в Ате́нах самі,
Wherefore being able to contain no longer, we were content to be left alone at Athens,
2 і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі,
and sent Timothy our brother, and a minister of God, and our fellow-labourer in the gospel of Christ, to establish and exhort you concerning your faith;
3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.
that no one might be shaken by these afflictions: for ye yourselves know that we are appointed hereunto.
4 Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.
For when we were with you, we told you before that we should be afflicted, as it came to pass, and ye know.
5 Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний.
For this cause being able to wait no longer, I sent to know the state of your faith, least the tempter should have tempted you, and our labor have been in vain.
6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,
But now Timothy being come back to us from you, and having brought us good tidings concerning your faith and love, and that ye have always a good remembrance of us, greatly desiring to see us, as we indeed do to see you;
7 через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри.
by this we were comforted in you, my brethren, under all our affliction and distress, because of your faith:
8 Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́!
for now we are revived, since you are stedfast in the Lord.
9 Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом?
For what thanks can we render to God concerning you, for all the joy wherewith we rejoice on your account before our God,
10 Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі.
night and day most ardently praying, that we may see your face, and perfect whatever is wanting in your faith?
11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас!
And may God himself even our Father, and our Lord Jesus Christ direct our way to you:
12 А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас!
and the Lord make you to increase and abound in love to one another, and to all men, as we do towards you:
13 Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́!
that your hearts may be established unblameable in holiness, before God even our Father, at the coming of our Lord Jesus Christ, with all his saints.
