1 Самуїлова 8
1 І сталося, як Самуїл поста́рівся, то поставив синів своїх за су́ддів для Ізраїля.
When Samuel grew old, he appointed his sons as judges over Israel.
2 І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві.
The name of his firstborn son was Joel, and the name of his second was Abijah. They were judges in Beersheba.
3 А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на.
But his sons did not walk in his ways; they turned aside toward dishonest gain, accepting bribes and perverting justice.
4 І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́,
So all the elders of Israel gathered together and came to Samuel at Ramah.
5 та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“.
“Look,” they said, “you are old, and your sons do not walk in your ways. Now appoint a king to judge us like all the other nations.”
6 І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа.
But when they said, “Give us a king to judge us,” their demand was displeasing in the sight of Samuel; so he prayed to the LORD.
7 І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними.
And the LORD said to Samuel, “Listen to the voice of the people in all that they say to you. For it is not you they have rejected, but they have rejected Me as their king.
8 Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі.
Just as they have done from the day I brought them up out of Egypt until this day, forsaking Me and serving other gods, so they are doing to you.
9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“.
Now listen to them, but you must solemnly warn them and show them the manner of the king who will reign over them.”
10 І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя,
So Samuel spoke all the words of the LORD to the people who were asking him for a king.
11 і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́;
He said, “This will be the manner of the king who will reign over you: He will take your sons and appoint them to his own chariots and horses, to run in front of his chariots.
12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його.
He will appoint some for himself as commanders of thousands and of fifties, and others to plow his ground, to reap his harvest, to make his weapons of war, and to equip his chariots.
13 А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок.
And he will take your daughters to be perfumers, cooks, and bakers.
14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам.
He will take the best of your fields and vineyards and olive groves and give them to his servants.
15 А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам.
He will take a tenth of your grain and grape harvest and give it to his officials and servants.
16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою.
And he will take your menservants and maidservants and your best cattle and donkeys and put them to his own use.
17 Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів.
He will take a tenth of your flocks, and you yourselves will become his slaves.
18 І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“
When that day comes, you will beg for relief from the king you have chosen, but the LORD will not answer you on that day.”
19 Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами!
Nevertheless, the people refused to listen to Samuel. “No!” they said. “We must have a king over us.
20 І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“.
Then we will be like all the other nations, with a king to judge us, to go out before us, and to fight our battles.”
21 І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві.
Samuel listened to all the words of the people and repeated them in the hearing of the LORD.
22 А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“
“Listen to their voice,” the LORD said to Samuel. “Appoint a king for them.” Then Samuel told the men of Israel, “Everyone must go back to his city.”
