1 Самуїлова 19
1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.
Anante Soli'a nemofo Jonatanine mika eri'za vahe'aramina Devitina ome ahe friho huno huzmante'neanagi, Soli nemofo Jonatani'a Devitina tusiza huno avesinte'ne.
2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.
Ana hu'neankino Jonatani'a Devitina eme asamino, Nenfa Soli'a kahe fri'naku nehianki, oki nanterana kegava hu'nenka megi'a ufrakinka manio.
3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.
Hagi anama fraki'nenante nenfa'enena ome otita mani'neta kagriku'ma antahige'na kesugenoma, na'ane huno kagrikura nasamigahie ananke eme kasamigahue.
4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.
Hagi anante nanterana Jonatani'a nefa Solina ome asamino, kinimoka eri'za vaheka'a Devitima ahenka kumima hanankeno'a knarera osugahie. Na'ankure agra mago havizana kagrira huoganteno kumira osu'ne. Hagi agra rama'a knare avu'avara huno kaza hu'ne.
5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“
Hagi agra'a avufgagu agesa nontahino Goliatina hara ome hunteno ahe frigeno Ra Anumzamo'a Filistia vahe'mofo zamazampintira Israeli vahera zamagu'vazine. Hagi nagafare hazenke'a omane ne' Devitina ahenka kumira hu'za nehane?
6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „ Як живий Господь, — не буде той убитий!“
Hagi Soli'a nemofo Jonataninkea antahimino anage huno hanave huvempagea hu'ne, Kasefa huno mani'nea Ra Anumzamofo agifi huvempage huoanki'na, Devitina ahe ofrigahue.
7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.
Anage hutegeno Jonatani'a Devitina ke higeno egeno, nefa'enema hu'na'a maka nanekea asamiteno, avreno Solinte vigeno ko'ma nehiaza huno eri'zama'a omerinenteno mani'ne.
8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.
Hagi henka Filistia vahe'mo'za ha' eme huzmantageno, Deviti'a ana vahera hanavenentake huno ha' ome huzmanteno rama'a vahe zamahe frige'za, mago'a Filistia vahe'mo'za atre'za fre'naze.
9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.
Hagi mago zupa Soli'a karugru keve'a azampi azerineno noma'afi mani'negeno, Devitia zavena neheno mani'nere Ra Anumzamo'a azeri haviza hu havi avamura mago'ene huntegeno Solina agu'afi efregeno,
10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.
Soli'a karugru kevereti Devitina no zafare renarentenaku matevuno re'neanagi, mani'ganegeno kevemo'a nozafafi anirigeno, ana kenageke Deviti'a atiramino fre'ne.
11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.
Hagi Soli'a mago'a vene'ne huzamanteno, Deviti nonte ome kvagrita mani'neta nanterama senigeta aheho huno huzamante'ne. Hianagi Devitina nenaro Mikeli'a asamino, Meni kenage atrenka amafintira fro, ofresanana oki nanterana eme kahefrigahaze.
12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.
Anage nehuno Mikeli'a nomofo zaho eri kampinti avretregeno Deviti'a uramino fre'ne.
13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.
Hagi Mikeli'a antre'za vahe amema'a tro hunte'nazaza erino Deviti'ma nemasea tafete nenteno meme azoka erino asenia antegsa nehuno, tavrave erino refitente'ne.
14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“
Hagi Devitima azeriho huno'ma Solima huzamantege'za aza vahe'mokizmia Mikeli'a zamasamino, Deviti'a kri erino mase'ne.
15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“
Hige'za ana kea ome asamizageno, Soli'a ana vahera ete huzmanteno, Tafe'arema mase'nena ana tafe'aga avreta emarerinke'na ahe fri'neno.
16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!
Hagi anama huzmantage'za vu'naza vene'nemo'zama nompima efre'za tafete'ma eme kazana, vahe amema'a antre'za tro hu'naza vahe meme azokateti asenia antesga hu'nege'za ke'naze.
17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“
Anama higeno'a Soli'a Mikelina asamino, nahigenka nagrira renavatga hunka ha' vahe'ni'a avretrankeno fre'ne? Higeno Mikeli'a kenona huno, nagri'ma naza hunka navre otre'nanke'na kahe frigahue huno hia zanku avre atrogeno fre'ne.
18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.
Hagi Deviti'a freno Rama kumate Samuelinte uhanatino, maka zama Soli'ma hunteazamofo nanekea ome asami'ne. Anantetira Samueli'ene Devitikea atre'ne Naioti kumate umani'na'e.
19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.
Hagi mago'a vahe'mo'za Solina eme asami'za, Deviti'a Rama kaziga Naoti kumate mani'ne.
20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.
Hagi Soli'a Deviti ome azerihogu mago'a kato vahe huzmantege'za vu'naze. Hianagi ana vahe'mo'zama ome kazana kasnampa vahe kevumo'za Samueli'ene oti'ne'za kasnampa ke nehazage'za ome nentahizageno, Ra Anumzamofo Avamumo'a zamagritera hanavetino ege'za zamagranena ana hu'za kasnampa ke hu'naze.
21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.
Hagi anagema eme asamizageno'a, Soli'a mago'ane rama'a vahe huzamante'neanagi ana vahe'mo'zanena kasnampa kege'za ome hu'naze. Hagi nampa 3 zupa ana zanke huno mago'ane kato vahera huzmantege'za vazanagi, ana zanke hu'za kasnampa ke ome hu'naze.
22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.
Hagi anama huvagareteno'a Soli'a agra'a Rama mopafima rantinkerima me'nerega Seku vuno anage ome hu'ne, inantega Samuelike Devitikea mani'na'e? Anage hige'za zamagra asamiza, Rama kaziga Naioti kumate mani'na'e hu'za asami'naze.
23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.
Anage hazageno Soli'a Rama kaziga Naioti kumate vu'ne. Hagi karankama nevigeno Ra Anumzamofo Avamumo'a hanavetino Solintera egeno, agranena kasnampa ke hume nevuno Naioti kumatera uhanati'ne.
24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“
Hagi Soli'a za'za kukena'a hatenetreno Samueli avuga kasnampa kea nehuno, avufga avapako mase'negeno vuno kotuno hanina ome hu'ne. E'ina hu'nea agafare Solinkura kasnampa kema hazafina, agranena kasnampa vahe mani'neo hu'za nehaze.
