1 Самуїлова 18
1 І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.
Ke tari sramsram lal Saul ac David, na Jonathan, wen natul Saul, el mutawauk in arulana lungse David. Lungse lal Jonathan nu sel David arulana yohk, oana ke el lungse el sifacna.
2 І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.
Mutawauk ke len sac fahla, Saul el sap David elan mutana yorol ac tia fuhlella elan som nu yen sel ah.
3 І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
Jonathan el orala fulahk lal tuh el David ac fah kawuk nwe tok, mweyen el lungse David na pwaye.
4 І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.
Jonathan el sarukla nuknuk lal ac sang nu sel David, wi nuknuk in mweun lal, ac cutlass natul, ac pisr natul, ac pel lal.
5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.
Ma nukewa Saul el supwal David nu kac el orala ke insianaung ac wo ouiya. Ke ma inge Saul el oru tuh David elan sie mwet kol lun un mwet mweun lal, ac mwet pwapa ac mwet kulansap nukewa lal Saul elos insewowo kacl.
6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.
Ke David el foloko tukun el unilya Goliath, ac ke mwet mweun elos wi pac foloko nu yen selos, mutan in siti nukewa in acn Israel elos tuku in paingul Tokosra Saul. Elos engan ac on, ac elos tacn ac srital ke mwe srital tambourine ac lyre.
7 І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“
Kutu kas ke on in kaksak lalos an fahk ouinge, “Saul el uniya tausin, a David el uniya ngoul tausin.”
8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“
Saul el tia lungse kas inge, ac el mutawauk in kasrkusrak. El fahk, “Mwet uh fahk mu David el uniya ngoul tausin a nga tausin na. Ac tia paht na elos ac oru David elan tokosra!”
9 І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.
In len sac me, Saul el sok ac sensen na sel David.
10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
In len tok ah, sie ngun koluk sin God me sifil sikyang nu sel Saul, ac el kasrkusrak ac kunaus lohm sel oana mwet wel se. David el muta srital ke harp, oana ke el muta oru len nukewa. Ac Saul el sruok osra soko inpaol.
11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.
Saul el sifacna nunku insial, “Nga ac faksilya David nu ke pesinka in lohm uh.” Na el faksel David ke osra soko ah pacl luo, a David el iwalla kewa.
12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.
Saul el sangeng sel David mweyen LEUM GOD El welul David a El som lukel Saul.
13 І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.
Na Saul el supwalla David ac sapkin tuh elan mwet kol fin sie tausin mwet mweun. David el kol mwet lal inge nu ke mweun,
14 І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
ac wo ouiyen ma nukewa el oru, mweyen LEUM GOD El welul.
15 І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.
Ke Saul el liye lah David el orala ma nukewa wo, el sifil sangeng sel yohk liki meet.
16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.
Tusruktu mwet nukewa in Israel ac Judah elos lungse David ke sripen el mwet kol na wowo se.
17 І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“
Na Saul el fahk nu sel David, “Acn se nutik ma matu pa inge. El pa Merab. Nga ac eisalot tuh elan mutan kiom. Tuh ma se na, wulela nu sik lah kom ac fah kulansupweyu ke pwaye ac pulaik, oayapa kom fah mweun ke mweun lun LEUM GOD.” (Saul el oru nunak se inge tuh mwet Philistia in mau unilya David, ac in tia el pa sifacna unilya.)
18 А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“
Ac David el fahk, “Ku su nga uh, ac su sou luk uh, ku nga in wen talupan tokosra?”
19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
Tusruktu, ke pacl fal tuh Merab elan itukyang nu sel David, Saul el eisalang nu sin sie pacna mukul pangpang Adriel, sie mwet Meholah.
20 а Давида покохала Мелхо́ла, друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.
Sie pac acn natul Saul uh pa Michal, ac el lungse David. Ke Saul el lohng, el engan kac.
21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.
El sifacna fahk insial, “Nga ac eisalang Michal kial David. Nga fah oru tuh elan sie mwe kwasrip nu sel David, ac David el ac fah anwuki sin mwet Philistia.” Pa inge pacl se akluo Saul el fahk nu sel David, “Kom ac fah wen talupuk.”
22 І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.
Ac Saul el sap mwet pwapa lal in som sramsram lukma nu sel David ac fahk nu sel, “Tokosra el insewowo sum, ac mwet pwapa nukewa elos lungse kom. Inge pacl na wo nu sum tuh kom in payukyak sin acn se natul tokosra.”
23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“
Na mwet inge elos fahkang kas se inge nu sel David. Ac David el topuk, “Tia ma pilasr se tuh sie mwet in payuk sin acn nutin tokosra. Sie mwet lusrongten ac sukasrup oana nga, ac tuh arulana kupansuwol.”
24 І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.
Na mwet pwapa elos tafweang kas lal David inge nu sel Saul,
25 І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.
ac Saul el sapkin tuh elos in fahkang nu sel David, “Pwayena ma tokosra el enenu sum in sang moli acn se natul ah, pa kulun ma lun mukul siofok ma misa lun mwet Philistia, tuh in mwe foloksak lal nu sin mwet lokoalok lal.” (Saul el oru pwapa lukma se inge tuh mwet Philistia in mau unilya David.)
26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі
Ke mwet pwapa lal Saul elos fahkang kas lal inge nu sel David, na David el engan lah el ac wen talupal tokosra. Meet liki len in marut,
27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.
David el eis mwet lal som ac uniya mwet Philistia luofoko. El eisla kulun ma mukul kaclos ac usla nu yorol tokosra, ac oakla nufon ye mutal in akfalye tuh elan wen talupal. Ke ma inge, Saul el enenu na elan eisalang Michal, acn natul, tuh elan payuk sel David.
28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.
Saul el akilen na lah LEUM GOD El welul David, oayapa el akilen lah Michal, acn natul, el lungse David.
29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.
Ke ma inge, Saul el arulana sangeng sel David yohk liki meet, ac el mwet lokoalok lal David in lusen moul lal tok nufon.
30 І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.
Ke un mwet mweun lun mwet Philistia elos ac tuku mweun, pacl nukewa David el ac kutangulosla yohk liki na mwet kol saya lal Saul uh. Ke sripa se inge, David el mutawauk in arulana pwengpeng.
