1 Самуїлова 18
1 І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.
Solo amola Da: ibidi ela da sia: sa: i dagoi. Amalalu fa: no, Solo egefe Yonada: ne da Da: ibidima bagade oso dogone asigimusa: hanaiba: le, e da hina: da: i hodo amoma asigi amo defele Da: ibidima dogolegei.
2 І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.
Amogala, Solo da Da: ibidi hi diasua mae masa: ne gagulaligi.
3 І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
Yonada: ne da Da: ibidima dogolegebeba: le, e da eso huluane mae yolesili, Da: ibidi ea dogolegei sama esaloma: ne, sia: ga ilegei dagoi.
4 І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.
E da abula hi ga: i amo gisa: le amola hina: da: igene ga: ne, gegesu gobihei sedade, oulali, amola bulu huluane gigisa: le, Da: ibidima i.
5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.
Solo da Da: ibidima hawa: hamosu i. Da: ibidi da amo hawa: hamosu noga: le hamobeba: le, Solo da Da: ibidi ea dadi gagui ouligisu dunu hamoma: ne ilegei. Amo ba: beba: le, Solo ea dadi gagui dunu amola ilia ouligisu dunu huluane da bagade nodoi.
6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.
Da: ibidi da Goulaia: de fane legelalu, e amola dadi gagui dunu da ilia sogega buhagilaloba, Isala: ili moilaia fi uda huluane da Solo gousa: musa: misi. Ilia da nodosu gesami hea: su amola sisiogola amola ilibu amola sani baidama dududu sa: i.
7 І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“
Uda ilia da nodone amane gesami hea: i, “Solo da ha lai dunu 1,000 baligili gale fane legei dagoi. Be Da: ibidi da ha lai dunu 10,000 baligili gale fane legei.”
8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“
Solo da amane hea: be nabimu hihi galu. E da bagadewane ougi galu. E amane sia: i, “Ilia da Da: ibidi da 10,000 baligili gale fane legei be na da 1,000 baligili gale fawane fane legei sia: sa. Agoane hamosea, ilia na fadegale, Da: ibidi hina bagade hamoma: bela: ?”
9 І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.
Amaiba: le, Solo da amo esoha amogainini Da: ibidima mudasu, amola Da: ibidi ea hou hamobe higale dawa: i.
10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
Golale hahabe, wadela: i a: silibu Gode Ea asunasi, amo da hedolowane Solo ea da: iga aligila sa: i. Amalu, e da elabusu dunu agoane hi diasua esala gagaba: gilalu. Da: ibidi da hi eso hulu amasu amane sani baidama dusa: esalu. Solo da goge agei gagui dialu.
11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.
Solo da hisu amane sia: i, “Na da Da: ibidi dobeala bobodole gala: le danoma: nesimu.” Amalu, e da aduna agoane gala: i. Be Da: ibidi da ele galu giadofai dagoi.
12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.
Solo da Da: ibidiba: le beda: i. Bai Hina Gode da e yolesiagale, Da: ibidima galu.
13 І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.
Amaiba: le, Solo da Da: ibidi dadi gagui dunu 1,000 ouligila masa: ne ga asunasiagai. Da: ibidi da ea dadi gagui dunu oule, gegena asi.
14 І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
E da hi musa: hamoi amanewane ha lai dunuma hasalasi. Bai Hina Gode da ela galuba: le.
15 І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.
Solo da Da: ibidi ea didili hasalasu hamobe hou dawa: digili, bu bagadewane beda: i.
16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.
Be Isala: ili amola Yuda dunu huluane da Da: ibidima bagadewane dogolegesu. Bai ea ouligisu hou e da noga: le didili hamoi.
17 І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“
Amalu, Solo da Da: ibidima amane sia: i, “Na magobo uda mano Mila: be da goea. Dia da na hawa: hamosu noga: le hamosea amola di da dadi gagui noga: idafa agoane Hina Gode Ea gegesu hamosea, na da e digili lama: mu. (Solo da amane dawa: lu, amane hamosea, e da Da: ibidima ea mae fane legele, Filisidini dunu da Da: ibidi fane legema: bela: le dawa: i.)
18 А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“
Da: ibidi da dabe adole i, “Na da nowala: , amoga na da hina bagade ea esoa: hamoma: bela: ?”
19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
Be Mila: be da Da: ibidima asulimu eso da doaga: loba, ilia da Da: ibidima mae asunawene bu dunu eno ea dio A: idalia: le (Mihoula moilai dunu) amogili i.
20 а Давида покохала Мелхо́ла, друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.
Be Solo ea uda mano eno Maiga: le da Da: ibidima mageseiba: le ema fimusa: hanai galu. Solo da amo nababeba: le, nodoi.
21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.
Solo da hisu amane sia: i, “Na da Da: ibidi saniga sa: ima: ne, Maiga: le amo ema imunu. Amasea, Da: ibidi da Filisidini dunu ilia fane legei dagoi ba: mu.” Amalalu, Solo da bu Da: ibidima amane sia: i, “Ani da nasoa: hamomu.”
22 І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.
Solo da ea ouligisu dunu ilima ilia wamowane Da: ibidima amane sia: ma: ne sia: i, “Hina amola ea ouligisu dunu huluane da dima hahawane gala. Di da waha ea idiwi lamu da defea.”
23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“
Amaiba: le, ilia amo sia: Da: ibidima sia: i. E bu adole i, “Na da hina bagadema esoa: hamomu da defele hame galebe. Bai na da hame gagui dunu amola hamedei dunu agoai galebe.”
24 І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.
Ouligisu dunu da Da: ibidi ea sia: i amo Soloma alofele i.
25 І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.
Amalalu, Solo da ilima bu eno ema amane sia: ma: ne olelei, “Hina bagade da ea uda mano dabe ima: ne amo fawane lamu. Ea ha lai ilima dabe ima: ne, Filisidini dunu 100 ilia ewa gadofo damuni fasili, ema ima.” (Solo da amanewane Filisidini dunu da Da: ibidi medole legema: ne ilegei).
26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі
Solo ea ouligisu dunu da Da: ibidi ea sia: i Soloma alofele i. Da: ibidi da Solo esoa: hamomu dawa: beba: le, hahawane bagade galu. Uda lamu eso ilegei amo hidadea,
27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.
Da: ibidi amola ea dunu da asili, Filisidini dunu 200 amo fane legei. E da ilia ewa gadofo damuni fasili, hina bagadema gaguli asili, hina bagade ea esoa: hamoma: ne ema idili i. Amaiba: le, Solo da ea uda mano Maiga: le lama: ne Da: ibidigili i.
28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.
Solo da molole dawa: digili amola Hina Gode da Da: ibidi ela esala. Amola ea mano Maiga: le da Da: ibidima magesei ba: i.
29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.
Amaiba: le, Solo da Da: ibidiba: le bu baligili beda: i. E da amo esoha amogainini, Da: ibidima ha laiwane esalu.
30 І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.
Filisidini dunu da misini, Isala: ili dunuma gegesu. Be gegesu huluane amo ganodini, Da: ibidi ea hasalasisu hou da Solo ea dadi gagui ouligisu dunu eno ilia hou baligisu. Amabeba: le, dunu huluane da Da: ibidima nodone dawa: digi.
