1 Самуїлова 15
1 І сказав Самуїл до Саула: „Господь послав був мене пома́зати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.
Самуел а зис луй Саул: „Пе мине м-а тримис Домнул сэ те унг ымпэрат песте попорул Луй, песте Исраел. Аскултэ дар че зиче Домнул.
2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що́ зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він вихо́див із Єгипту.
Аша ворбеште Домнул оштирилор: ‘Мь-адук аминте де чея че а фэкут Амалек луй Исраел, кынд й-а аступат друмул ла еширя луй дин Еӂипт.
3 Тепер іди, і поб'єш Амали́ка, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосе́рдишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібно́ї худо́бини, від верблю́да й аж до осла“.
Ду-те акум, бате пе Амалек ши нимичеште ку десэвыршире тот че-й ал луй; сэ ну-й круць ши сэ оморь бэрбаций ши фемеиле, копиий ши прунчий, кэмилеле ши мэгарий, боий ши оиле.’”
4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, — двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.
Саул а адунат попорул ши л-а нумэрат ла Телаим: ерау доуэ суте де мий де оамень педештри ши зече мий де оамень дин Иуда.
5 І прийшов Саул аж до Амали́кового міста, та й засів у долині.
Саул а мерс пынэ ла четатя луй Амалек ши а пус ниште оамень ла пындэ ын вале.
6 І сказав Саул кене́янам: „Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амалики́тянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізра́їльтянам, коли вони виходили з Єгипту“. І відокремився Кенеянин з-поміж Амали́ка.
Ши а зис кеницилор: „Дучеци-вэ, плекаць ши ешиць дин мижлокул луй Амалек, ка сэ ну вэ прэпэдеск ымпреунэ ку ел, кэч вой в-аць пуртат ку бунэвоинцэ фацэ де копиий луй Исраел кынд с-ау суит дин Еӂипт.” Ши кениций ау плекат дин мижлокул луй Амалек.
7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
Саул а бэтут пе Амалек де ла Хавила пынэ ла Шур, каре есте ын фаца Еӂиптулуй.
8 І зловив він Аґага, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив ві́стрям меча.
А принс виу пе Агаг, ымпэратул луй Амалек, ши а нимичит ку десэвыршире тот попорул, трекынду-л прин аскуцишул сабией.
9 Та змилосе́рдився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібно́ї й з худоби його великої та з товару вгодо́ваного, і над ві́вцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе — його зробили закляттям.
Дар Саул ши попорул ау круцат пе Агаг ши оиле челе май буне, боий чей май бунь, вителе грасе, меий грашь ши тот че ера май бун; н-а врут сэ ле нимичяскэ ку десэвыршире ши ау нимичит нумай тот че ера прост ши небэгат ын сямэ.
10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:
Домнул а ворбит луй Самуел ши й-а зис:
11 „Жалкую, що Я настанови́в Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не ви́конав“. І запалився гнів Самуїлів, і він кли́кав до Господа ці́лу ніч.
„Ымь паре рэу кэ ам пус пе Саул ымпэрат, кэч се абате де ла Мине ши ну пэзеште кувинтеле Меле.” Самуел с-а мыхнит ши тоатэ ноаптя а стригат кэтре Домнул.
12 А рано вранці Самуїл устав, і пішов назу́стріч Саулові. І Самуїлові доне́сли, говорячи: „Саул прийшов до Карме́лу, і ось ставить собі па́м'ятника, а потому поверну́вся й пішов, і зійшов до Ґілґалу“.
С-а скулат дис-де-диминяцэ ка сэ се дукэ ынаинтя луй Саул. Ши ау венит ши й-ау спус: „Саул с-а дус ла Кармел ши ятэ кэ шь-а ынэлцат ун семн де бируинцэ, апой с-а ынторс ши, трекынд май департе, с-а коборыт ла Гилгал.”
13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: „Благослове́нний ти в Господа! Я виконав слово Господнє“.
Самуел с-а дус ла Саул, ши Саул й-а зис: „Фий бинекувынтат де Домнул! Ам пэзит Кувынтул Домнулуй.”
14 А Самуїл сказав: „А що́ це за ме́кання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?“
Самуел а зис: „Че ынсямнэ бехэитул ачеста де ой каре ажунӂе ла урекиле меле ши муӂетул ачеста де бой пе каре-л ауд?”
15 І сказав Саул: „Від Амаликитянина привели́ їх, бо народ змилосе́рдився над найліпшим із худоби дрібно́ї та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям“.
Саул а рэспунс: „Ле-ау адус де ла амалечиць, пентру кэ попорул а круцат оиле челе май буне ши боий чей май бунь, ка сэ-й жертфяскэ Домнулуй Думнезеулуй тэу, яр пе челелалте, ле-ам нимичит ку десэвыршире.”
16 А Самуїл сказав до Саула: „Поки́нь, а я розповім тобі, що́ Господь говорив мені цієї ночі“. А той сказав йому: „Говори“.
Самуел а зис луй Саул: „Стай ши-ць вой спуне че мь-а зис Домнул астэ-ноапте.” Ши Саул й-а зис: „Ворбеште.”
17 І сказав Самуїл: „Хоч ти мали́й був в оча́х своїх, — чи ж ти не голова Ізраїлевих племе́н? Чи ж не пома́зав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
Самуел а зис: „Кынд ерай мик ын окий тэй, н-ай ажунс ту кэпетения семинциилор луй Исраел ши ну те-а унс Домнул ка сэ фий ымпэрат песте Исраел?
18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амалнки́тян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не ви́губиш їх.
Домнул те тримисесе зикынд: ‘Ду-те ши нимичеште ку десэвыршире пе пэкэтоший ачея, пе амалечиць; рэзбоеште-те ку ей пынэ ый вей нимичи.’
19 І чому́ ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здо́бич, і зробив оце зло в Господніх оча́х?“
Пентру че н-ай аскултат гласул Домнулуй? Пентру че те-ай арункат асупра прэзий ши ай фэкут че есте рэу ынаинтя Домнулуй?”
20 І сказав Саул до Самуїла: „Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, — і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.
Саул а рэспунс луй Самуел: „Ам аскултат гласул Домнулуй ши м-ам дус ын каля пе каре мэ тримитя Домнул. Ам адус пе Агаг, ымпэратул луй Амалек, ши ам нимичит ку десэвыршире пе амалечиць,
21 А народ узяв зо здо́бичі худобу дрібну́ та худобу велику, як поча́ток закляття, щоб прино́сити в жертву Господе́ві, Богові твоєму, в Ґілґалі“.
дар попорул а луат дин прадэ ой ши бой, ка пыргэ дин чея че требуя нимичит ку десэвыршире, ка сэ ле жертфяскэ Домнулуй Думнезеулуй тэу ла Гилгал.”
22 І сказав Самуїл: „Чи жада́ння Господа цілопа́лень та жертов таке, як по́слух Господньому голосу? Таж по́слух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого ло́ю!
Самуел а зис: „Ый плак Домнулуй май мулт ардериле-де-тот ши жертфеле декыт аскултаря де гласул Домнулуй? Аскултаря фаче май мулт декыт жертфеле ши пэзиря кувынтулуй Сэу фаче май мулт декыт грэсимя бербечилор.
23 Бо непокі́рливість — як гріх ворожби́тства, а сваві́льство — як провина та служба бовва́нам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем“.
Кэч неаскултаря есте тот атыт де виноватэ ка гичиря, ши ымпотривиря ну есте май пуцин виноватэ декыт ынкинаря ла идоль ши терафимий. Фииндкэ ай лепэдат Кувынтул Домнулуй, те ляпэдэ ши Ел ка ымпэрат.”
24 I сказав Саул до Самуїла: „Прогріши́вся я, бо переступив накази Господні та слова́ твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.
Атунч, Саул а зис луй Самуел: „Ам пэкэтуит, кэч ам кэлкат порунка Домнулуй ши н-ам аскултат кувинтеле тале; мэ темям де попор ши й-ам аскултат гласул.
25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, — і я поклонюсь Господе́ві“.
Акум, те рог, яртэ-мь пэкатул, ынтоарче-те ку мине, ка сэ мэ ынкин пынэ ла пэмынт ынаинтя Домнулуй.”
26 Та Самуїл сказав до Саула: „Не вернуся з тобою, бо ти погорди́в Господнім словом, а Господь погорди́в тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем“.
Самуел а зис луй Саул: „Ну мэ вой ынтоарче ку тине. Фииндкэ ай лепэдат Кувынтул Домнулуй, ши Домнул те ляпэдэ, ка сэ ну май фий ымпэрат песте Исраел.”
27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопи́в по́лу плаща його, та й відірвав.
Ши, пе кынд се ынторчя Самуел сэ плече, Саул л-а апукат де пулпана хайней, ши с-а рупт.
28 І сказав до нього Самуїл: „Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
Самуел й-а зис: „Домнул рупе астэзь домния луй Исраел де асупра та ши о дэ алтуя май бун декыт тине.
29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не люди́на, щоб каятись“.
Чел че есте тэрия луй Исраел ну минте ши ну Се кэеште, кэч ну есте ун ом ка сэ-Й парэ рэу.”
30 А Саул сказав: „Прогріши́вся я! Але вшануй мене перед старши́ми мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господе́ві, Богові твоєму“.
Саул а зис ярэшь: „Ам пэкэтуит! Акум, те рог, чинстеште-мэ ын фаца бэтрынилор попорулуй меу ши ын фаца луй Исраел; ынтоарче-те ку мине, ка сэ мэ ынкин ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй тэу.”
31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господе́ві.
Самуел с-а ынторс ши а мерс дупэ Саул, ши Саул с-а ынкинат ынаинтя Домнулуй.
32 І сказав Самуїл: „Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського“. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: „Справді, — відступилася гірко́та смерти!“
Апой Самуел а зис: „Аду-мь пе Агаг, ымпэратул луй Амалек.” Ши Агаг а ынаинтат весел спре ел, кэч зичя: „Негрешит, а трекут амэрэчуня морций!”
33 А Самуїл сказав: „Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позба́виться дітей твоя мати між жінка́ми“. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
Самуел а зис: „Дупэ кум сабия та а лэсат фемей фэрэ копий, тот аша ши мама та ва фи лэсатэ фэрэ копий ынтре фемей.” Ши Самуел а тэят пе Агаг ын букэць ынаинтя Домнулуй, ла Гилгал.
34 І пішов Самуїл до Рами́, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.
Самуел а плекат ла Рама, ши Саул с-а суит акасэ, ла Гибея луй Саул.
35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумува́в за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
Самуел ну с-а май дус сэ вадэ пе Саул пынэ ын зиуа морций сале. Дар Самуел плынӂя пе Саул, пентру кэ Домнул Се кэисе кэ пусесе пе Саул ымпэрат песте Исраел.
