1 Петра 4
1 Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,
Forasmuch then as Christ hath suffered for us in the flesh, arm yourselves likewise with the same mind: for he that hath suffered in the flesh hath ceased from sin;
2 щоб решту ча́су в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
That he no longer should live the rest of [his] time in the flesh to the lusts of men, but to the will of God.
3 Бо до́сить минулого ча́су, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у пияцтві, у гу́лянках, у пия́тиках, у беззако́нних ідолослужбах.
For the time past of [our] life may suffice us to have wrought the will of the Gentiles, when we walked in lasciviousness, lusts, excess of wine, revellings, banquetings, and abominable idolatries:
4 Вони з того дивуються, що ви ра́зом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.
Wherein they think it strange that ye run not with [them] to the same excess of riot, speaking evil of [you]:
5 Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!
Who shall give account to him that is ready to judge the quick and the dead.
6 Бо на те й мертвим зві́щувано Єва́нгелію, щоб вони прийняли́ суд по-лю́дському тілом, але жили́ по-Бо́жому духом.
For for this cause was the gospel preached also to them that are dead, that they might be judged according to men in the flesh, but live according to God in the spirit.
7 Кінець же всьому набли́зився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!
But the end of all things is at hand: be ye therefore sober, and watch unto prayer.
8 Найперше майте щиру любов один до о́дного, бо любов покриває багато гріхів!
And above all things have fervent charity among yourselves: for charity shall cover the multitude of sins.
9 Будьте гостинні один до о́дного без не́хоті!
Use hospitality one to another without grudging.
10 Служіть один о́дному, кожен тим даром, якого отримав, як доморя́дники всілякої Божої благода́ті.
As every man hath received the gift, [even so] minister the same one to another, as good stewards of the manifold grace of God.
11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та вла́да на віки вічні, амі́нь. (aiōn g165)
If any man speak, [let him speak] as the oracles of God; if any man minister, [let him do it] as of the ability which God giveth: that God in all things may be glorified through Jesus Christ, to whom be praise and dominion for ever and ever. Amen. (aiōn g165)
12 Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробо́вування, немов би чужому випа́дку для вас.
Beloved, think it not strange concerning the fiery trial which is to try you, as though some strange thing happened unto you:
13 Але через те, що берете ви участь у Христових стражда́ннях, то тіштеся, щоб і в з'я́вленні слави Його раділи ви й звеселялись.
But rejoice, inasmuch as ye are partakers of Christ’s sufferings; that, when his glory shall be revealed, ye may be glad also with exceeding joy.
14 Коли ж вас ганьбля́ть за Христове Ім'я́, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
If ye be reproached for the name of Christ, happy [are ye]; for the spirit of glory and of God resteth upon you: on their part he is evil spoken of, but on your part he is glorified.
15 Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохо́бник,
But let none of you suffer as a murderer, or [as] a thief, or [as] an evildoer, or as a busybody in other men’s matters.
16 а коли — як християни́н, то нехай не соро́миться він, але хай прославляє Бога за те.
Yet if [any man suffer] as a Christian, let him not be ashamed; but let him glorify God on this behalf.
17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Єва́нгелії?
For the time [is come] that judgment must begin at the house of God: and if [it] first [begin] at us, what shall the end [be] of them that obey not the gospel of God?
18 А коли „праведний ле́две спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?“
And if the righteous scarcely be saved, where shall the ungodly and the sinner appear?
19 Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.
Wherefore let them that suffer according to the will of God commit the keeping of their souls [to him] in well doing, as unto a faithful Creator.
