1 царів 9
1 І сталося, як Соломо́н покінчи́в будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажа́нням Соломона, що пра́гнув він зробити,
Tukun Tokosra Solomon el aksafyela musa lal ke Tempul, oayapa inkul fulat sel ac ma nukewa saya su el ke musai,
2 то Госпо́дь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.
LEUM GOD El sifilpa sikyang nu sel oana ke El tuh sikyang nu sel in acn Gibeon.
3 І сказав Господь до нього: „Вислухав Я моли́тви твої та блага́ння твої, якими благав ти перед лицем Моїм, — Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я́ Моє там аж навіки. І бу́дуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
Ac LEUM GOD El fahk nu sel, “Nga lohng tari pre lom. Nga akmutalyela Tempul se inge su kom musaela tuh mwet uh fah alu nu sik we ma pahtpat. Nga ac liyaung ac karingin na ke pacl nukewa.
4 А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зроби́ти все, що наказав Я тобі, якщо бу́деш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
Kom fin kulansupweyu ke inse pwaye ac suwohs, oana David, papa tomom, el oru, oayapa kom fin akos ma sap luk ac ma nukewa su nga sapkin nu sum,
5 то трона царства твого над Ізраїлем Я поста́влю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не бу́де перево́ду ніко́му з нащадків твоїх на Ізраїлевім тро́ні.
nga ac fah karinginna wulela ma nga orala nu sel David, papa tomom, ke nga fahk nu sel mu fwilin tulik na natul pa ac fah leum fin Israel nwe tok.
6 Якщо ж справді відве́рнетеся ви та ваші сини́ від Мене, і не бу́дете дотри́мувати за́повідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,
Tusruktu kom, ku wen nutum, fin forla likiyu ac tila fahsr tukuk, a seakos ma sap luk ac ma nga sapkin, ac alu nu sin god saya,
7 то Я ви́нищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Йме́ння Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх народів!
na nga ac fah lusla mwet Israel liki facl se nga sang selos inge, ac nga ac fah oayapa tuyak ac som liki Tempul se nga akmutalyela tuh in nien alu nu sik. Mwet in acn nukewa ac fah isrun mwet Israel ac aklusrongtenyalos.
8 І храм цей найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Кра́єві та храмові цьому?.
Tempul se inge ac fah ekla sie yol in ma sisila, ac mwet nukewa su fufahsryesr we ac fah lut ac fwefela kac ac fahk, ‘Efu ku LEUM GOD El oru acn se inge ac Tempul se inge ouinge?’
9 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, — тому Господь навів на них усе оце лихо!“
Na mwet uh ac fah topuk ac fahk, ‘Mweyen elos sisla LEUM GOD lalos su use mwet matu lalos liki acn Egypt. Elos forang orek asruoki nu sin god saya ac alu nu selos, pa pwanang LEUM GOD El use ongoiya inge nu faclos.’”
10 I сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царськи́й,
Solomon el musai Tempul ac inkul fulat sel ke yac longoul.
11 а Хіра́м, цар ти́рський, достача́в Соломонові ке́дрові дере́ва й дере́ва кипари́сові, та золото на кожне бажа́ння його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у кра́ї Ґаліл.
Tokosra Hiram lun acn Tyre el tuh sang sak cedar ac pine nukewa wi gold nukewa ma Solomon el enenu nu ke orekma sac. Tukun safla orekma sac, Solomon el sang siti srisrik longoul in acn Galilee nu sel Hiram.
12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, — і не вподо́бались йому вони.
Hiram el som in liye acn inge tuh el tiana lungse.
13 І він сказав: „Що́ це за міста́, які ти дав мені, мій брате?“І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
Na el fahk nu sel Solomon, “Ma lik, ku pa inge siti ma kom se luk uh?” Ke sripa se inge, acn inge srakna pangpang Cabul.
14 І послав Хірам цареві сто й двадцять тала́нтів золота.
Hiram el tuh supwala apkuran in singoul tausin paun ke gold nu sel Solomon.
15 А оце нака́з тих поборів, які брав цар Соломон на збудува́ння храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
Tokosra Solomon el orekmakin mwet in kumak lal in musai Tempul ac inkul fulat sin tokosra, ac in koanela layen nu kutulap in Jerusalem, ac orala pot kuhlusyen siti uh. El orekmakunulos pac in akwoyela siti Hazor, Megiddo, ac Gezer. (
16 Фарао́н, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґе́зер, та й спалив його огнем, а ханаане́янина, що сидів у місті, убив, і віддав його як ві́но для своєї дочки́, Соломонової жінки.
Tokosra lun Egypt el tuh mweuni acn Gezer ac sruokya. El onela mwet we ac furreak siti sac. Na el sang nu sin acn se natul tuh in mwe kite lal nu sel ke el payukyak nu sel Solomon.
17 І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона До́лішнього,
Na tok, Solomon el sifilpa musaela.) El orekmakin pa mwet in kumak lal, ac sifil musaela Beth Horon Ten,
18 і Баалата, і Тамара в пустині того кра́ю,
Baalath, Tamar ma oan yen turangang uten acn Judah,
19 і всі міста на запа́си, що були Соломонові, і міста на колесни́ці, і міста на верхівців, і інші бажа́ння Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Кра́ї панува́ння його́.
ac siti nukewa ma kufwa lal oan we, oayapa siti nukewa ma horse ac chariot natul oan we, ac kutu pac ma saya ma el ke musai in acn Jerusalem, Lebanon, ac acn pac saya in tokosrai lal.
20 Увесь народ, що позоста́вся з аморе́ян, хітте́ян та періззе́ян, хівве́ян та євусе́ян, що вони не з Ізраїлевих синів,
Mwet nukewa ma lula sin mwet Amor, mwet Hit, mwet Periz, mwet Hiv, ac mwet Jebus, su tia mwet Israel —
21 їхні сини́, що були позоста́влені по них у Кра́ю, яких Ізра́їлеві сини не могли ви́губити, — то взяв їх Соломон за поборо́вих працівникі́в, і так є аж до цього дня.
fwil natulos su srakna muta in acn inge, su mwet Israel tuh tia ku in kunauselosla nufon — mwet inge Solomon el eisaloseni ke ku lal tuh elos in mwet kohs, ac elos srakna orekma in kohs nwe misenge.
22 А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони — вояки́, і його раби, і провідники́ його́, і старші́ над трьома́, і провідники над його колесни́цями та його верхівці́.
Solomon el tuh tia orekmakin mwet Israel nu ke mwet kohs, a el orekmakunulos in mwet mweun, leum lun mwet mweun, mwet kol fulat lun un mwet mweun, mwet utuk chariot, ac mwet kasrusr fin horse.
23 Оце приста́влені провідники́, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили наро́дом, який робив на праці.
Oasr mwet kol lumfoko lumngaul ma karinganang mwet kumakinyuk in oru kain in musa nukewa ma Solomon el sapkin in orek.
24 Тільки фарао́нова дочка́ вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло́.
Solomon el koanela layen kutulap ke siti uh, tukun mutan kial su ma nutin tokosra Egypt el tuh mukuila liki Siti sel David nu ke lohm se ma Solomon el musaela sel.
25 І прино́сив Соломон три ра́зи річно цілопа́лення та мирні жертви на же́ртівнику, що збудував Господе́ві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І ви́кінчив він той дім.
Pacl tolu in yac se Solomon el orek kisa firir ac kisa in akinsewowo fin loang su el musaela nu sin LEUM GOD, ac el oayapa akosak mwe keng nu sin LEUM GOD. Ouinge safla musa lal ke Tempul.
26 І цар Соломон нароби́в кораблі́в в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на бе́резі Червоного моря в едо́мському кра́ї.
Tokosra Solomon el oayapa musaela sie un oak in acn Eziongeber, su oan apkuran nu Elath ke weacn in Meoa Srusra in acn Edom.
27 І послав Хіра́м корабля́ми своїх рабів, морякі́в, що знають море, з рабами Соломоновими.
Tokosra Hiram el supwala kutu mwet pah ke kalkal ke un oak okwal sifacna, elos in wi mwet kalkal lal Solomon.
28 І прийшли вони до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й двадцять тала́нтів золота, та й приве́зли до царя Соломона.
Elos oayak som nu Ophir, ac ke elos foloko elos use paun in gold tolngoul luo tausin nu sel Solomon.
