1 царів 9
1 І сталося, як Соломо́н покінчи́в будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажа́нням Соломона, що пра́гнув він зробити,
EIA hoi kekahi, i ka pau ana'e o ko Solomona kukalu ana i ka hale o Iehova, a me ka hale o ke alii, a me ka makemake a pau o Solomona ana i manao ai e hana;
2 то Госпо́дь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.
Ike hou ia'ku la o Iehova e Solomona, o ka lua keia, e like me kona ikeia e ia ma Gibeona.
3 І сказав Господь до нього: „Вислухав Я моли́тви твої та блага́ння твої, якими благав ти перед лицем Моїм, — Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я́ Моє там аж навіки. І бу́дуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
A olelo mai la o Iehova ia ia, Ua lohe ae nei au i kau pule a me kou nonoi ana au i haipule mai ai imua o'u; a ua hoano ae nei au i keia hale au i kukulu mai nei e waiho mau loa i ko'u inoa malaila; a malaila mau no hoi ko'u mau maka a me ko'u naau.
4 А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зроби́ти все, що наказав Я тобі, якщо бу́деш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
A ina e hele oe ma ko'u alo, me Davida kou makuakane i hele ai, me ka oiaio o ka naau a me ka pololei, e hana i ka'u mea a pau i kauoha aku ai ia oe, a e malama hoi oe i ko'u mau kapu a me ko'u mau kanawai;
5 то трона царства твого над Ізраїлем Я поста́влю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не бу́де перево́ду ніко́му з нащадків твоїх на Ізраїлевім тро́ні.
Alaila e hookupaa au i ka nohoalii o kou aupuni maluna mau loa o ka Iseraela, e like me ka'u olelohoopomaikai ia Davida kou makuakane, i ka i ana'e, Aole oe e nele i ke kanaka maluna o ka nohoalii o ka Iseraela.
6 Якщо ж справді відве́рнетеся ви та ваші сини́ від Мене, і не бу́дете дотри́мувати за́повідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,
Aka, ina e kapae ae oukou mai ka hahai ana ia'u o oukou, a o ka oukou mau keiki paha, aole hoi e malama mai i ka'u mau kauoha, a me ko'u mau kanawai a'u i hoonoho ai imua o ko oukou alo, a e hele aku oukou a e malama i na akua e, a e hoomana aku ia lakou:
7 то Я ви́нищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Йме́ння Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх народів!
Alaila e oki aku au i ka Iseraela mai ka aina aku a'u i haawi aku ai ia lakou; a o keia hale a'u i hoolaa ai no ko'u inoa, oia ka'u e ki paku aku ai mai ko'u alo aku; a e lilo ae ka Iseraela i mea e heneheneia, a e hoinoia iwaena o na lahuikanaka a pau.
8 І храм цей найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Кра́єві та храмові цьому?.
A i keia hale ka mea kiekie, o ka mea e maalo ae ma ia, e kahaha oia, a e henehene ae; a e olelo ae hoi lakou, No ke aha la e hana mai ai o Iehova pela i keia aina, a i keia hale?
9 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, — тому Господь навів на них усе оце лихо!“
A e hai mai lakou, No ko lakou haalele ana ia Iehova i ko lakou Akua, ka mea nana i lawe mai i ko lakou poe kupuna, mai ka aina mai o Aigupita, a ua lalau lakou ma na akua e, a ua hoomana hoi ia lakou, me ka malama aku ia lakou: nolaila i lawe mai ai Iehova i keia poino a pau maluna o lakou.
10 I сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царськи́й,
Eia hoi kekahi, i ka pau ana'e o na makahiki he iwakalua, a hoopau ae o Solomona i ke kukulu ana i na hale elua, i ka hale o Iehova, a me ka hale o ke alii,
11 а Хіра́м, цар ти́рський, достача́в Соломонові ке́дрові дере́ва й дере́ва кипари́сові, та золото на кожне бажа́ння його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у кра́ї Ґаліл.
(Ua haawi mai o Hirama ke alii o Turo, ia Solomona i na laau kedera a me na laau kaa, a me ke gula, e like me kona makemake a pau) alaila, haawi aku o Solomona ke alii ia Hirama i na kulanakauhale he iwakalua ma ka aina o Galilaia.
12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, — і не вподо́бались йому вони.
A hele mai o Hirama mai Turo mai e ike i na kulanakauhale a Solomona i haawi ai ia ia; aole hoi oia i oluolu ia mau mea.
13 І він сказав: „Що́ це за міста́, які ти дав мені, мій брате?“І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
I mai la ia, Heaha keia mau kulanakauhale au i haawi mai ai ia'u, e kuu hoahanau? A kapa iho la oia ia lakou he aina Kabula, a hiki i keia la.
14 І послав Хірам цареві сто й двадцять тала́нтів золота.
Ua hoouna ae la o Hirama i na talena gula hookahi haneri me ka iwakalua, i ke alii.
15 А оце нака́з тих поборів, які брав цар Соломон на збудува́ння храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
Eia hoi ka mea i auhau ai o Solomona ke alii, o ka hana i ka hale o Iehova a me kona hale iho, a me Milo, a me ka pa o Ierusalema, a me Hazora, a me Megido, a me Gezera.
16 Фарао́н, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґе́зер, та й спалив його огнем, а ханаане́янина, що сидів у місті, убив, і віддав його як ві́но для своєї дочки́, Соломонової жінки.
Ua pii o Parao ke alii o Aigupita, a ua hoopio ia Gezera, a ua puhi aku ia i ke ahi, a ua pepehi i ko Kanaana, i na mea e noho ana ma ia kulanakauhale, a haawi mai la oia ia i kana kaikamahine, ka wahine a Solomona.
17 І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона До́лішнього,
A kukulu ae la o Solomona ia Gezera a me Betehorona lalo,
18 і Баалата, і Тамара в пустині того кра́ю,
A me Baalata a me Tademora i ka waonahele, ma ka aina,
19 і всі міста на запа́си, що були Соломонові, і міста на колесни́ці, і міста на верхівців, і інші бажа́ння Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Кра́ї панува́ння його́.
A me na kulanakauhale papaa a pau o Solomona, a me na kulanakauhale no kona mau kaa, a me na kulanakauhale no kona mau hoohololio, a me ka mea a Solomona i makemake ai e kukulu ma Ierusalema, a ma Lebanona, a me ka aina a pau o kona aupuni.
20 Увесь народ, що позоста́вся з аморе́ян, хітте́ян та періззе́ян, хівве́ян та євусе́ян, що вони не з Ізраїлевих синів,
O na kanaka i koe o ka Amora, a me ka Heta, a me Periza, a me ka Hiva a me ka Iebusa, ka poe aole no na mamo a Iseraela;
21 їхні сини́, що були позоста́влені по них у Кра́ю, яких Ізра́їлеві сини не могли ви́губити, — то взяв їх Соломон за поборо́вих працівникі́в, і так є аж до цього дня.
O ka lakou mau keiki i koe mahope o lakou ma ka aina, aole hoi i hiki i na mamo a Iseraela ke luku pau aku, maluna o lakou i auhau ai o Solomona i hookauwa mai a hiki i keia la.
22 А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони — вояки́, і його раби, і провідники́ його́, і старші́ над трьома́, і провідники над його колесни́цями та його верхівці́.
Aka, o na mamo a Iseraela, aole o Solomona i hoolilo i kekahi i kauwa paa; aka, he poe kanaka kaua lakou, a o kana mau kauwa, a me kona mau alii, a me kona mau luna, a me na luna o kona mau kaa, a me kona poe hoohololio.
23 Оце приста́влені провідники́, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили наро́дом, який робив на праці.
Eia na haku o ka poe luna hana maluna o ka Solomona hana, elima haneri mo kanalima, e haku ana maluna o ka poe kanaka e hana ana i ka hana.
24 Тільки фарао́нова дочка́ вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло́.
Hele mai la nae ke kaikamahine a Parao mai ke kulanakauhale mai o Davida, i ka hale a Solomona i kukulu ai nona; alaila kukulu ae la oia ia Milo.
25 І прино́сив Соломон три ра́зи річно цілопа́лення та мирні жертви на же́ртівнику, що збудував Господе́ві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І ви́кінчив він той дім.
Ekolu ae la ko Solomona kaumaha ana ma ka makahiki i na mohaikuni, a mo na mohaihoomalu, maluna o ke kuahu ana i hana'i no Iehova, a kuni hoi i ka mea ala maluna o ke kuahu ma ke alo o Iehova. Pela hoi i hoopaa ai oia i ka hale.
26 І цар Соломон нароби́в кораблі́в в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на бе́резі Червоного моря в едо́мському кра́ї.
Hana iho la o Solomona ke alii i na moku ma Eziona-gebera, ka mea o pili ana ia Elota, ma kahakai o ke Kaiula, ma ka aina o Edoma.
27 І послав Хіра́м корабля́ми своїх рабів, морякі́в, що знають море, з рабами Соломоновими.
Hoouna ae la hoi o Hirama i kona poe kauwa, na mea holomoku i ike i ke kai, me na kauwa a Solomona.
28 І прийшли вони до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й двадцять тала́нтів золота, та й приве́зли до царя Соломона.
Holo ae la lakou i. Opera, a lawe mai lakou mai laila mai, i ke gula eha haneri me ka iwakalua talena, a lawe hui ia i ke alii ia Solomona.
