1 царів 9
1 І сталося, як Соломо́н покінчи́в будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажа́нням Соломона, що пра́гнув він зробити,
And it came to pass, when Solomon had finished the building of the house of Jehovah, and the king's house, and all Solomon's desire which he was pleased to do,
2 то Госпо́дь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.
that Jehovah appeared to Solomon the second time, as he had appeared to him at Gibeon.
3 І сказав Господь до нього: „Вислухав Я моли́тви твої та блага́ння твої, якими благав ти перед лицем Моїм, — Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я́ Моє там аж навіки. І бу́дуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
And Jehovah said to him, I have heard thy prayer and thy supplication, which thou have made before me. I have hallowed this house, which thou have built, to put my name there forever. And my eyes and my heart shall be there perpetually.
4 А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зроби́ти все, що наказав Я тобі, якщо бу́деш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
And as for thee, if thou will walk before me, as David thy father walked, in integrity of heart, and in uprightness, to do according to all that I have commanded thee, and will keep my statutes and my ordinances,
5 то трона царства твого над Ізраїлем Я поста́влю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не бу́де перево́ду ніко́му з нащадків твоїх на Ізраїлевім тро́ні.
then I will establish the throne of thy kingdom over Israel forever, according as I promised to David thy father, saying, There shall not fail thee a man upon the throne of Israel.
6 Якщо ж справді відве́рнетеся ви та ваші сини́ від Мене, і не бу́дете дотри́мувати за́повідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,
But if ye shall turn away from following me, ye or your sons, and not keep my commandments and my statutes which I have set before you, but shall go and serve other gods, and worship them,
7 то Я ви́нищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Йме́ння Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх народів!
then will I cut off Israel out of the land which I have given them. And this house, which I have hallowed for my name, will I cast out of my sight. And Israel shall be a proverb and a byword among all peoples.
8 І храм цей найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Кра́єві та храмові цьому?.
And though this house is so high, yet shall every man who passes by it be astonished, and shall hiss. And they shall say, Why has Jehovah done thus to this land, and to this house?
9 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, — тому Господь навів на них усе оце лихо!“
and they shall answer, Because they forsook Jehovah their God, who brought forth their fathers out of the land of Egypt, and laid hold on other gods, and worshiped them, and served them; therefore has Jehovah brought all this evil upon them.
10 I сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царськи́й,
And it came to pass at the end of twenty years, in which Solomon had built the two houses, the house of Jehovah and the king's house
11 а Хіра́м, цар ти́рський, достача́в Соломонові ке́дрові дере́ва й дере́ва кипари́сові, та золото на кожне бажа́ння його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у кра́ї Ґаліл.
(now Hiram the king of Tyre had furnished Solomon with cedar trees and fir trees, and with gold, according to all his desire), that king Solomon then gave Hiram twenty cities in the land of Galilee.
12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, — і не вподо́бались йому вони.
And Hiram came out from Tyre to see the cities which Solomon had given him. And they did not please him.
13 І він сказав: „Що́ це за міста́, які ти дав мені, мій брате?“І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
And he said, What cities are these which thou have given me, my brother? And he called them the land of Cabul to this day.
14 І послав Хірам цареві сто й двадцять тала́нтів золота.
And Hiram sent to the king one hundred and twenty talents of gold.
15 А оце нака́з тих поборів, які брав цар Соломон на збудува́ння храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
And this is the reason for the conscription which king Solomon raised: to build the house of Jehovah, and his own house, and Millo, and the wall of Jerusalem, and Hazor, and Megiddo, and Gezer.
16 Фарао́н, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґе́зер, та й спалив його огнем, а ханаане́янина, що сидів у місті, убив, і віддав його як ві́но для своєї дочки́, Соломонової жінки.
Pharaoh king of Egypt had gone up, and taken Gezer, and burnt it with fire, and slain the Canaanites who dwelt in the city, and given it for a portion to his daughter, Solomon's wife.
17 І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона До́лішнього,
And Solomon built Gezer, and Beth-horon the nether,
18 і Баалата, і Тамара в пустині того кра́ю,
and Baalath, and Tamar in the wilderness, in the land,
19 і всі міста на запа́си, що були Соломонові, і міста на колесни́ці, і міста на верхівців, і інші бажа́ння Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Кра́ї панува́ння його́.
and all the store-cities that Solomon had, and the cities for his chariots, and the cities for his horsemen, and that which Solomon desired to build for his pleasure in Jerusalem, and in Lebanon, and in all the land of his dominion.
20 Увесь народ, що позоста́вся з аморе́ян, хітте́ян та періззе́ян, хівве́ян та євусе́ян, що вони не з Ізраїлевих синів,
As for all the people who were left of the Amorites, the Hittites, the Perizzites, the Hivites, and the Jebusites, who were not of the sons of Israel,
21 їхні сини́, що були позоста́влені по них у Кра́ю, яких Ізра́їлеві сини не могли ви́губити, — то взяв їх Соломон за поборо́вих працівникі́в, і так є аж до цього дня.
their sons who were left after them in the land, whom the sons of Israel were not able utterly to destroy, of them Solomon raised a conscription of bondservants to this day.
22 А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони — вояки́, і його раби, і провідники́ його́, і старші́ над трьома́, і провідники над його колесни́цями та його верхівці́.
But of the sons of Israel Solomon made no bondservants, but they were the men of war, and his servants, and his rulers, and his captains, and rulers of his chariots and of his horsemen.
23 Оце приста́влені провідники́, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили наро́дом, який робив на праці.
These were the chief officers who were over Solomon's work, five hundred and fifty, who bore rule over the people that labored in the work.
24 Тільки фарао́нова дочка́ вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло́.
But Pharaoh's daughter came up out of the city of David to her house which Solomon had built for her. Then he built Millo.
25 І прино́сив Соломон три ра́зи річно цілопа́лення та мирні жертви на же́ртівнику, що збудував Господе́ві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І ви́кінчив він той дім.
And three times a year Solomon offered burnt offerings and peace offerings upon the altar which he built to Jehovah, burning incense therewith, upon the altar that was before Jehovah. So he finished the house.
26 І цар Соломон нароби́в кораблі́в в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на бе́резі Червоного моря в едо́мському кра́ї.
And king Solomon made a navy of ships in Ezion-geber, which is beside Eloth, on the shore of the Red Sea, in the land of Edom.
27 І послав Хіра́м корабля́ми своїх рабів, морякі́в, що знають море, з рабами Соломоновими.
And Hiram sent in the navy his servants, shipmen who had knowledge of the sea, with the servants of Solomon.
28 І прийшли вони до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й двадцять тала́нтів золота, та й приве́зли до царя Соломона.
And they came to Ophir, and fetched gold from there, four hundred and twenty talents, and brought it to king Solomon.
