1 царів 21
1 І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.
Voici ce qui arriva à la suite de ces événements. Naboth, le Jezreélite, demeurant à Jezreël, possédait une vigne auprès du palais d’Achab, roi de Samarie.
2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.
Achab paria ainsi à Naboth: "Cède-moi ta vigne pour que j’en fasse un jardin potager, car elle est près de ma maison; je te donnerai en échange une vigne meilleure. Si tu le préfères, je t’en remettrai la valeur en argent."
3 І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.
Naboth répondit à Achab: "Le Seigneur me préserve de te céder l’héritage de mes pères!"
4 І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.
Achab rentra chez lui triste et abattu, à cause de la réponse que lui avait faite Naboth le Jézreélite, en disant: "Je ne te céderai pas l’héritage de mes pères." Il se jeta sur son lit, la face tournée vers le mur, et ne prit point d’aliments.
5 І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“
Jézabel, sa femme, vint le voir et lui dit: "Pourquoi ton esprit est-il abattu et ne prends-tu pas de nourriture?"
6 І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“
Il lui répondit: "C’Est que j’ai parlé à Naboth, le Jezreélite, et lui ai dit: "Donne-moi ta vigne à prix d’argent, ou, si tu le préfères, je t’en donnerai une autre à la place. Il a répondu: Je ne te donnerai point ma vigne."
7 І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.
Jézabel, sa femme, lui répondit: "Est-ce bien toi qui exerces aujourd’hui la royauté sur Israël? Lève-toi, prends de la nourriture et sois de bonne humeur; c’est moi qui te procurerai la vigne de Naboth, le Jezreélite."
8 І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.
Elle écrivit des lettres au nom d’Achab, les scella du sceau royal et les expédia aux anciens et aux nobles de sa ville, qui demeuraient près de Naboth.
9 А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.
Elle avait écrit dans ces lettres: "Proclamez un jeûne, faites asseoir Naboth à la tête du peuple;
10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.
placez en face de lui deux individus sans scrupules, qui déposeront contre lui, en disant: Tu as outragé Dieu et le Roi. Puis on le fera sortir, et on le tuera à coups de pierres."
11 І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.
Les anciens et les nobles, qui habitaient dans sa ville, exécutèrent l’ordre de Jézabel, tel qu’il était consigné dans les lettres qu’elle leur avait envoyées.
12 Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.
Ils proclamèrent un jeûne, et placèrent Naboth à la tête du peuple.
13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.
Les deux hommes, des gens pervers, vinrent s’asseoir en face de lui, et déposèrent contre Naboth en présence du peuple en disant: "Naboth a outragé Dieu et le roi." On l’emmena hors de la ville, on le lapida, et il mourut.
14 І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.
Puis on envoya dire à Jézabel: "Naboth a été lapidé, il est mort."
15 І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.
En recevant cette nouvelle, Jézabel dit à Achab: "Va, prends possession de la vigne de Naboth, le Jezreélite, qui avait refusé de te la céder à prix d’argent; Naboth a cessé de vivre, et il est mort."
16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.
En apprenant la mort de Naboth, Achab se leva et se dirigea vers la vigne de Naboth pour en prendre possession.
17 І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:
Mais la parole de l’Eternel s’adressa à Elie, le Tisbite, en ces termes:
18 „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.
"Lève-toi, va au-devant d’Achab, roi d’Israël, qui est à Samarie; il se trouve dans la vigne de Naboth, où il est descendu pour en prendre possession.
19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“
Tu lui parleras en ces termes: Ainsi a dit l’Eternel: Quoi! Tu as assassiné et maintenant tu prends possession! Ainsi parle l’Eternel: A cette même place où les chiens ont léché le sang de Naboth, ils lécheront aussi le tien."
20 І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.
Achab dit à Elie: "Tu m’as donc atteint, ô mon ennemi? Je t’ai atteint, répondit-il, parce que tu t’es livré toi-même en faisant ce qui déplaît à l’Eternel.
21 Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
Eh bien! Moi, (dit l’Eternel), je susciterai le malheur contre toi, je balaierai tes derniers vestiges, je ne laisserai point subsister d’Achab la plus infime créature, ni retraite, ni ressources en Israël.
22 І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.
Bref, je traiterai ta maison comme celle de Jéroboam, fils de Nebat, et comme celle de Baasa, fils d’Ahiyya, parce que tu as provoqué mon irritation et fait pécher Israël.
23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.
Et sur Jézabel aussi le Seigneur a dit cette parole: Les chiens dévoreront Jézabel dans le territoire de Jezreël.
24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.
Ceux d’Achab qui mourront dans la ville seront dévorés par les chiens, et ceux qui mourront dans la campagne seront la proie des oiseaux du ciel."
25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.
En vérité, personne encore ne s’était, comme Achab, adonné à faire ce qui déplaît à l’Eternel, entraîné qu’il fut par sa femme Jézabel.
26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.
Il commit force abominations, en adoptant le culte des impures idoles, comme avaient fait les Amorréens, que l’Eternel avait dépossédés en faveur des enfants d’Israël.
27 І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...
Lorsque Achab entendit ces paroles, il déchira ses vêtements, se couvrit le corps d’un cilice et jeûna; il coucha dans ce cilice, et se traînait en marchant.
28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:
Alors l’Eternel s’adressa en ces termes à Elie, le Tisbite:
29 „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.
"Tu as vu comme Achab s’est humilié devant moi! Pour prix de cette humilité, je ne susciterai pas le malheur sous son règne; c’est du temps de son fils que je susciterai le malheur sur sa maison."
