1 царів 11

1 А цар Соломон покохав багато чужи́нних жінок: і дочку́ фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,

Koning Salomon had, behalve de dochter van Farao, nog vele andere vreemde vrouwen lief: moabietische, ammonietische, aramese, edomietische, sidonietische, chittietische en amorietische.

2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: „Не вві́йдете між них, і вони не вві́йдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богі́в“. До них прихили́вся Соломон коха́нням.

Ze waren dus uit de volkeren, over wie Jahweh tot de kinderen van Israël had gezegd: Gij moogt u niet met hen inlaten, noch zij met u; anders zullen zij u tot de dienst hunner goden verleiden. Toch gaf Salomon zich aan haar over;

3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць — три сотні. І жінки́ його прихили́ли його серце.

hij had zeven honderd vrouwen als vorstinnen en drie honderd bijvrouwen. Die vrouwen brachten hem van het goede pad.

4 І сталося на час Соломонової старости, жінки́ його прихили́ли його серце до інших богі́в; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.

Op zijn oude dag werd Salomon door zijn vrouwen tot de dienst van vreemde goden verleid, zodat zijn hart niet altijd onverdeeld aan Jahweh, zijn God, toebehoorde, zoals het hart van zijn vader David.

5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидо́тою аммонітською.

Salomon begon Asjtarte, de godin der Sidoniërs, en Milkom, de gruwel der Ammonieten, te vereren;

6 І робив Соломон зле в оча́х Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.

hij deed dus wat slecht was in de ogen van Jahweh, en bleef Hem niet altijd trouw, zoals zijn vader David.

7 Тоді Соломон збудував же́ртівника для Кемоша, моавської гидо́ти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидо́ти аммонських синів.

Zelfs bouwde Salomon een offerhoogte voor Kemosj, de gruwel van Moab, op de berg ten oosten van Jerusalem, en een voor Molok, de gruwel der Ammonieten.

8 І так він зробив для всіх своїх чужи́нних жіно́к, що кадили та прино́сили жертви для своїх богів.

Hetzelfde deed hij voor al zijn vreemde vrouwen, die voor haar goden wierook wilden branden en offeren.

9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхили́лося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два ра́зи йому являвся,

Toen werd Jahweh vergramd op Salomon. omdat hij zijn hart had afgewend van Jahweh, Israëls God, die hem tot tweemaal toe was verschenen,

10 і наказував йому про цю річ, — щоб не ходити за іншими богами. Та не вико́нував він того, що наказав був Господь.

en hem uitdrukkelijk had geboden, geen vreemde goden te dienen. En omdat Salomon zich niet aan Jahweh’s gebod had gehouden,

11 І сказав Господь до Соломона: „Тому́, що було це з тобою, і не вико́нував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу́ царство твоє, та й дам його твоєму рабові.

sprak Jahweh tot hem: Omdat het met u zover is gekomen, dat gij u niet gehouden hebt aan mijn verbond, noch aan de wetten, die Ik u gaf, daarom zal Ik u het koninkrijk ontnemen en het geven aan uw knecht.

12 Тільки за твоїх днів не зроблю́ того ради батька твого Давида, — з руки сина твого відберу́ його!

Terwille van David, uw vader, zal Ik het echter niet bij uw leven doen; maar Ik neem het af van uw zoon.

13 Та всього царства Я не відберу́, — одне племе́но Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав“.

Ook zal Ik niet het hele koninkrijk afnemen, maar één stam aan uw zoon geven, terwille van mijn dienaar David en van Jerusalem, dat Ik mij heb uitverkoren.

14 І поставив Господь Соломонові за проти́вника едо́млянина Гада́да, — він із царсько́го насіння в Едо́мі.

Daarom deed Jahweh tegen Salomon een bestrijder opstaan in den Edomiet Hadad, die uit de koninklijke familie van Edom stamde.

15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоа́в, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.

Toen David Edom verslagen had en de legeroverste Joab was uitgetrokken, om de gesneuvelden te begraven, had deze alle mannen van Edom vermoord;

16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не ви́губив кожного чоловічої статі в Едомі.

zes maanden was Joab met heel Israël in Edom gebleven, totdat hij alle mannen had uitgemoord.

17 І втік Гада́д, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.

Maar Hadad, toen nog heel jong, was met enige Edomieten uit het gevolg van zijn vader naar Egypte gevlucht.

18 І встали вони з Мідія́ну й пішли до Пара́ну; і набра́ли вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призна́чив йому утри́мання, і дав йому зе́млю.

Zij waren uit Midjan vertrokken en naar Paran gegaan; vandaar hadden ze mannen meegenomen en waren in Egypte gekomen bij Farao, den koning van Egypte. Deze schonk hem een huis, voorzag in zijn onderhoud, en gaf hem ook land.

19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових оча́х, і він дав йому за жінку сестру́ своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.

Hadad kwam in zo’n hoge gunst bij Farao te staan, dat deze hem de zuster van zijn vrouw, de zuster namelijk van koningin Tachpenes, ten huwelijk gaf;

20 І породи́ла йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса ви́ховала його в фараоновому домі. І був Ґенува́т у фараоновому домі серед фараонових синів.

en toen de zuster van Tachpenes hem een zoon, Genoebat, had geschonken, voedde Tachpenes hem op in Farao’s paleis, en verbleef Genoebat daar bij de kinderen van Farao.

21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батька́ми, та що помер Йоав, начальник ві́йська. І сказав Гадад до фараона: „Відпусти мене, й я піду́ до свого Кра́ю!“

Toen Hadad nu in Egypte hoorde, dat David bij zijn vaderen was te ruste gegaan, en dat ook de legeroverste Joab gestorven was, zei hij tot Farao: Laat mij gaan, ik wil terug naar mijn land.

22 А фараон йому відказав: „Чого тобі браку́є при мені, що ти оце хочеш іти до свого кра́ю?“Та той сказав: „Ні, таки конче відпусти́ мене!“

Maar Farao zei tot hem: Wat ontbreekt u bij mij, dat ge terug wilt naar uw land? Hij antwoordde: Niets; toch bid ik u, mij te laten vertrekken. Hadad keerde dus naar zijn land terug.

23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.

Daarenboven verwekte God hem een tegenstander in Rezon, den zoon van Eljada, die zijn heer Hadadézer, den koning van Soba, ontvlucht was.

24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дама́ску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.

Toen David de Arameën had verslagen, verzamelde Rezon mannen om zich heen, werd bendeleider en nam Damascus in. Daar vestigde hij zich, en werd koning van Damascus.

25 І був він проти́вником для Ізраїля за всіх Соломоновіих днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бри́див він Ізраїлем, і запанував над Сирією.

Hij was een tegenstander van Israël, zolang Salomon leefde. En dit is het kwaad dat Hadad deed: Hij drong Israël terug en werd koning over Edom.

26 А Єровоа́м, син Неватів, єфре́мівець, із Цереди, а ім'я́ його матері — Церуа, жінка вдова, — був раб Соломонів. І підняв він ру́ку на царя.

Ook Jeroboam, de zoon van Nebat, een Efraïmiet uit Sereda en beambte van Salomon, wiens moeder Seroea heette en een weduwe was, stond tegen den koning op.

27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло́, і попра́вив пролі́м у Місті Давида, свого батька.

Dit is het verloop van deze opstand tegen den koning: Toen Salomon het Millo bouwde, en de bouwvallige delen van de muur van de Davidstad, de stad van zijn vader, herstelde,

28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака́, що він роботя́щий, і призна́чив його над усіма́ носія́ми Йо́сипового дому.

toonde Jeroboam zich daar een flinke kracht. En daar Salomon zag, dat de jonge man zijn werk uitstekend verrichtte, bevorderde hij hem tot opzichter over de hele arbeidsdienst van het huis Josef.

29 І сталося того ча́су, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахі́йя, пророк. Він був одя́гнений в нову́ одіж, й оби́два вони були самі на полі.

Toen nu Jeroboam in die tijd eens van Jerusalem kwam, ontmoette hij den profeet Achi-ja uit Sjilo. Deze droeg een nieuwe mantel. En toen ze samen alleen op het veld waren,

30 І схопи́в Ахі́йя за ту нову́ одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.

greep Achija de nieuwe mantel, die hij om had, en scheurde hem in twaalf stukken.

31 І сказав він до Єровоа́ма „Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддира́ю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племе́н.

En hij sprak tot Jeroboam: Neem tien stukken voor u! Want zo spreekt Jahweh, Israëls God: Zie, Ik scheur het koninkrijk uit de hand van Salomon, en geef tien stammen aan u;

32 А одне племе́но буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племе́н.

slechts één stam mag hij behouden, terwille van mijn dienaar David en terwille van Jerusalem, de stad, die Ik Mij uit alle stammen van Israël heb uitverkoren.

33 Це тому́, що вони покинули Мене і вклоня́лися Аста́рті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб вико́нувати добре в Моїх оча́х, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.

Want hij heeft Mij verzaakt, om zich neer te werpen voor Asjtarte, de godin der Sidoniërs, voor Kemosj, den god van Moab, en voor Milkom, den god der Ammonieten; hij heeft mijn wegen niet bewandeld, niet gedaan wat recht was in mijn oog, en mijn wetten en voorschriften niet onderhouden, zoals David, zijn vader.

34 Та не візьму́ Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який доде́ржував заповідів Моїх та постанов Моїх.

Toch wil Ik hèm het koninkrijk niet ontnemen, maar hem heel zijn leven aan de regering laten, terwille van mijn dienaar David, dien Ik heb uitverkoren, omdat hij mijn geboden en wetten onderhield.

35 І візьму́ Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племе́н.

Maar zijn zoon zal Ik het koninkrijk ontnemen, en het geven aan u.

36 А синові його дам одне племе́но, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Йме́ння.

Eén stam echter geef Ik aan zijn zoon, opdat mijn dienaar David altijd een licht voor mijn aanschijn zal hebben te Jerusalem, de stad, die Ik Mij heb uitverkoren, om er mijn Naam te doen wonen.

37 А тебе Я візьму́, і ти будеш царюва́ти над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.

U kies Ik uit, om naar believen te heersen; gij zult koning zijn over Israël.

38 І станеться, коли ти слу́хатимешся всього, що Я накажу́ тобі, і пі́деш Моїми дорогами, і робитимеш добре в оча́х Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я бу́ду з тобою, і побудую тобі міцни́й дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізра́їля.

En wanneer gij trouw naar mijn bevelen luistert, mijn wegen bewandelt en doet wat recht is in mijn oog; wanneer gij mijn wetten en geboden onderhoudt, zoals mijn dienaar David gedaan heeft, dan zal Ik met u zijn en een duurzaam huis voor u bouwen, zoals Ik voor David gedaan heb. Aan u zal Ik Israël geven,

39 І буду впокоря́ти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні“.

en daartoe het geslacht van David vernederen, maar niet voor altijd.

40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоа́ма. І встав Єровоа́м, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробува́в він в Єгипті аж до Соломонової смерти.

Daarom trachtte Salomon Jeroboam te doden; maar deze trok weg, en vluchtte naar Egypte, naar Sjisjak, den koning van Egypte. Daar bleef hij tot aan de dood van Salomon.

41 А решта Соломо́нових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, — ото вони написані в книзі „Соломонові діла“.

De verdere geschiedenis van Salomon, met al zijn daden en wijsheid, is beschreven in het boek der geschiedenis van Salomon.

42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було́ сорок літ.

Veertig jaar regeerde Salomon te Jerusalem over geheel Israël.

43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похо́ваний у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'а́м.

Toen ging Salomon bij zijn vaderen te ruste. Hij werd in de Davidstad, de stad van zijn vader, begraven, en zijn zoon Roboam volgde hem op.