1 царів 10
1 А цариця Ше́ви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла ви́пробувати його за́гадками.
Sheba siangpahrang nongpata loe Solomon ahmin amthanghaih hoi Angraeng kawng to thaih naah, karai parai lokduenghaih hoiah anih to tanoek hanah angzoh.
2 І прийшла́ вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, — з верблю́дами, що не́сли па́хощі, і з дуже числе́нним золотом, і з дорогим камі́нням. І прийшла́ вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.
Paroeai pop tahnongsawk hrang hoi Jerusalem ah a phak naah, hmuihoih hmuennawk, paroeai pop sui hoi atho kaom thlungnawk to phawhsak moe, Solomon khaeah a caeh; angmah ih palung thungah kaom a poekhaihnawk to Solomon khaeah thuih pae boih.
3 І Соломон ви́яснив їй усі її слова́, — не було речі, незна́ної цареві, якої не порішив би він їй.
Anih mah dueng ih loknawk to Solomon mah pathim pae boih; a lokduenghaih thungah siangpahrang mah pathim thai ih lok maeto doeh om ai.
4 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,
Sheba siangpahrang nongpata mah Solomon palunghahaih hoiah sak ih siangpahrang imnawk,
5 і ї́жу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поста́ву слуг його та їхні одежі, і напо́ї його, і цілопа́лення, що він прино́сить у Господньому домі, — і не могла вона з дива вийти!
anih caboi nui ih caaknaeknawk, a tamnanawk anghnuthaih ahmuennawk, a tok sahkung tamnanawk ih khukbuennawk, anih ih boengloeng sin kami hoi Angraeng imthungah hmai hoi sak ih angbawnhaihnawk to a hnuk naah, dawnraihaih hoiah oh sut.
6 І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.
Anih mah siangpahrang khaeah, Ka prae hoi ka thaih ih na sak ih hmuennawk hoi palung na hahaihnawk loe, tangtang ni, tiah a naa.
7 І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина: ти переви́щив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!
Toe hae hmuen hae kaimah roe kang zoh moe, ka mik hoiah hnu ai karoek to, ka tang ai; khenah, hae ih hmuen kawngnawk ahap mataeng doeh kai khaeah na thui o ai vop; ka thaih ih hmuen pongah palung na hahaih hoi na tawnh ih hmuenmaenawk hae pop kue.
8 Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!
Ni thokkruek na hmaa ah kaom, palunghahaih lok tahngai nangmah ih kaminawk, na tamnanawk loe paroeai tahamhoih o.
9 Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподо́бав тебе, щоб посадити тебе́ на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настанови́в тебе царем, щоб чинити право та справедливість.“
Nang to palung moe, Israel kaminawk nuiah siangpahrang ah suemkung, Angraeng na Sithaw loe tahamhoihaih om nasoe; Angraeng mah Israel hae dungzan khoek to palung pongah, toenghaih hoiah kamsoem ah toksak hanah, nang hae siangpahrang ah ang suek boeh, tiah a naa.
10 І дала́ вона цареві сто й двадцять тала́нтів золота, і дуже багато па́хощів та дорогого камі́ння. Більш уже ніко́ли не прихо́дило так багато, як оці па́хощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
Anih mah siangpahrang hanah sui talent cumvaito pacoeng, pumphaeto, hmuihoih paroeai hoi atho kana thlungnawk to paek; Sheba siangpahrang nongpata mah Solomon hanah sin pae ih hmuihoih zetto mi mah doeh sin pae vai ai vop.
11 І також Хірамові кораблі, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували з Офіру багато алму́ґового дерева та дороге камі́ння.
Hiram ih palongpui mah doeh Ophir hoiah suinawk to sin pae o; to ahmuen hoiah almak thing hoi atho kana thlungnawk doeh sin o.
12 І поробив цар з алмуґового дерева пору́ччя для Господнього храму та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співаків. Ніко́ли не прихо́дило так багато алмуґового де́рева, і не ба́чено аж до цього дня!
Siangpahrang mah almak thing hoiah Angraeng ih im homhnawk, siangpahrang im, laasah kaminawk hanah katoeng tamoinawk to sak.
13 А цар Соломон дав цариці Шеви на жада́ння її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царськи́й дару́нок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого кра́ю, вона та слуги її.
Solomon siangpahrang loe Sheba siangpahrang nongpata mah hnik ih hmuennawk to paek boih; siangpahrang mah tawnh ih hmuennawk to paek pacoengah, a hnik ih kalah hmuennawk doeh paek boih bae vop. To pacoengah ni angmah hoi angmah ih ampuinawk hoi nawnto angmah prae ah amlaem vop.
14 І була́ вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень шістдеся́т і шість талантів золота,
Saningto thung Solomon khaeah kapha sui loe talent cumvai taruk, quitaruk, tarukto oh.
15 окрім того, що прихо́дило від купців та з торгі́влі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєви́х намісників.
To pacoengah hmuenmae zaw kaminawk, hmuenmae athlaenghaih sah kaminawk, Arabia prae siangpahrangnawk hoi prae ukkungnawk mah paek ih sui doeh oh vop.
16 І зробив цар Соломон дві сотні великих щиті́в із ку́того золота, — шість сотень шеклів золота йшло на одно́го щита,
Solomon siangpahrang loe sui coi tarukto hoiah misa angvaenghaih aphaw cumvai hnetto a sak, aphaw maeto naah shekel cumvai tarukto akunh.
17 та три сотні щитів менших із кутого золота, — три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
Sui hoi sak ih kathoeng kue aphaw doeh cumvai thumto oh vop; aphaw maeto naah sui boengloeng thumto akunh; to aphawnawk loe siangpahrang mah Lebanon tu thung ih thing hoiah sak ih siangpahrang im ah a suek.
18 І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої ко́сти, і покрив його щирим золотом.
Siangpahrang mah angmah ih kalen pui angraeng tangkhang to tasaino hoiah sak moe, sui hoiah pazut boih.
19 У трона було шість ступе́нів; а голова в трона кругля́ста позад його та пору́ччя з того й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях.
Angraeng tangkhang ah dawhhaih thlak tarukto oh, ranui koek ih angraeng tangkhang a hnukbangah loe angbuet luet; angraeng tangkhang hae bang hoi ho bangah ban koenghaih oh hmaek; ban koenghaih taengah kaipui hnetto angdoet.
20 І дванадцять левів стояли там на шости ступе́нях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого!
Thlak tarukto ranui ataeng boih ah kaipui hatlaihnetto angdoet o; naa ih prae ah doeh to tiah sah o vai ai vop.
21 І ввесь по́суд на пиття царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічо́го із срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
Solomon siangpahrang ih boengloengnawk loe sui hoiah ni sak boih; Lebanon tu thung ih thing hoiah sak ih siangpahrang imthungah patoh ih laom sabaenawk loe sui hoiah ni sak boih; Solomon adung ah sumkanglung hoi sak ih hmuennawk loe atho kaom ah poek o ai pongah, sumkanglung hoiah sak ih hmuen tidoeh om ai.
22 Бо цар мав на морі таршіські кораблі́ ра́зом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото, і срібло, і слоно́ву кість, і мавп, і пав.
Siangpahrang loe Tarshish ih palongpuinawk to Hiram ih palongpuinawk hoi nawnto tuipui ah a suek; to Tasrshish palongpui loe saning thumto naah vaito amlaem moe, sui, sumkanglung, tasaino, kalaih hoi tawta-aw tavaanawk to a phawh.
23 І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
Solomon siangpahrang loe angraenghaih hoi palunghahaih bangah longnui ih siangpahrangnawk boih pongah sang kue.
24 І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його́ мудрости, що Бог дав у його серце.
Sithaw mah anih ih palung thung suek pae ih, palunghahaih lok tahngai hanah long nui ih kaminawk boih, Solomon khaeah angzoh o.
25 І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, і збро́ю, і па́хощі, коні та мули, — із року в рік.
Saning kruek anih khaeah angzo kaminawk boih mah tangqum, sui hoi sak ih laom sabae, sumkanglung hoi sak ih laom sabaenawk, khukbuennawk, maiphaw maicanawk, hmuihoihnawk, hrang hoi mule hrangnawk to sin pae o.
26 І назбирав Соломон колесни́ць та верхівці́в, і було в нього тисяча й чотири сотні колесни́ць та дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозміщував їх по колесни́чних міста́х та з царем в Єрусалимі.
Solomon siangpahrang mah hrang hoi hrang lakoknawk to nawnto pakhuengh; hrang lakok sang cumvai pali, hrang hoi misatuh kami sang hatlaihnetto a tawnh; to hmuennawk to hrang lakok suekhaih vangpui ah a suek moe, Jerusalem ah doeh angmah khaeah a suek.
27 І Соломон насклада́в в Єрусалимі срібла, як каміння, а ке́дрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!
Siangpahrang mah sumkanglungnawk to thlung rumram baktiah Jerusalem vangpui ah suek moe, tahawt thungah kaom thaibaa thing baktiah cidar thingdoeh a tawnh mangh.
28 А ко́ней, що були в Соломона, приво́дили з Єгипту та з Кеве; царські́ купці брали їх із Кеве за встано́влені гро́ші.
Izip prae Kue vangpui hoiah Solomon siangpahrang khaeah hrangnawk to zawh pae o; siangpahrang ih hmuenmae zaw kaminawk loe Kue vangpui ih hrangnawk to phoisa hoiah qanh o.
29 І вхо́дила й вихо́дила колесни́ця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь — за сто й п'ятдеся́т. І так вони виво́зили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.
Hrang lakok maeto naah Izip prae ah phoisa shekel cumvai tarukto a paek moe, hrang maeto naah phoisa shekel cumvai quipangato hoiah qanh o; to hmuennawk to Hit kaminawk hoi Syria kaminawk khaeah doeh a zawh o.
