1 Івана 3
1 Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми́ Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому́, що Його не пізнав.
videte qualem caritatem dedit nobis Pater ut filii Dei nominemur et sumus propter hoc mundus non novit nos quia non novit eum
2 Улю́блені, — ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що́ ми будемо. Та знаємо, що, коли з'я́виться, то бу́дем подібні до Нього, бо бу́демо бачити Його, як Він є.
carissimi nunc filii Dei sumus et nondum apparuit quid erimus scimus quoniam cum apparuerit similes ei erimus quoniam videbimus eum sicuti est
3 І кожен, хто має на Нього наді́ю оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.
et omnis qui habet spem hanc in eo sanctificat se sicut et ille sanctus est
4 Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззако́ння. Бо гріх — то беззако́ння.
omnis qui facit peccatum et iniquitatem facit et peccatum est iniquitas
5 І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.
et scitis quoniam ille apparuit ut peccata tolleret et peccatum in eo non est
6 Кожен, хто в Нім пробува́є, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.
omnis qui in eo manet non peccat omnis qui peccat non vidit eum nec cognovit eum
7 Діточки, хай ніхто вас не зво́дить! Хто чинить праведність, той праведний, як праведний Він!
filioli nemo vos seducat qui facit iustitiam iustus est sicut et ille iustus est
8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від поча́тку. Тому́ то з'явився Син Божий, щоб зни́щити справи диявола.
qui facit peccatum ex diabolo est quoniam ab initio diabolus peccat in hoc apparuit Filius Dei ut dissolvat opera diaboli
9 Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога наро́джений він.
omnis qui natus est ex Deo peccatum non facit quoniam semen ipsius in eo manet et non potest peccare quoniam ex Deo natus est
10 Цим пізнаю́ться діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто нраведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
in hoc manifesti sunt filii Dei et filii diaboli omnis qui non est iustus non est de Deo et qui non diligit fratrem suum
11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, — щоб любили один о́дного,
quoniam haec est adnuntiatio quam audistis ab initio ut diligamus alterutrum
12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого́ забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його — праведні.
non sicut Cain ex maligno erat et occidit fratrem suum et propter quid occidit eum quoniam opera eius maligna erant fratris autem eius iusta
13 Не дивуйтеся, бра́ття мої, коли світ вас нена́видить!
nolite mirari fratres si odit vos mundus
14 Ми знаємо, що ми перейшли від смертн в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.
nos scimus quoniam translati sumus de morte in vitam quoniam diligimus fratres qui non diligit manet in morte
15 Кожен, хто нена́видить брата свого, той душогу́б. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б. (aiōnios g166)
omnis qui odit fratrem suum homicida est et scitis quoniam omnis homicida non habet vitam aeternam in se manentem (aiōnios g166)
16 Ми з того пізнали любов, що ду́шу Свою́ Він покла́в був за нас. І ми мусимо класти ду́ші за братів!
in hoc cognovimus caritatem quoniam ille pro nobis animam suam posuit et nos debemus pro fratribus animas ponere
17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
qui habuerit substantiam mundi et viderit fratrem suum necesse habere et clauserit viscera sua ab eo quomodo caritas Dei manet in eo
18 Ді́точки, — любімо не словом, ані язико́м, але ді́лом та правдою!
filioli non diligamus verbo nec lingua sed opere et veritate
19 Із цього дові́дуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця́ перед Ним,
in hoc cognoscimus quoniam ex veritate sumus et in conspectu eius suadeamus corda nostra
20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та ві́дає все!
quoniam si reprehenderit nos cor maior est Deus corde nostro et novit omnia
21 Улю́блені, — коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
carissimi si cor non reprehenderit nos fiduciam habemus ad Deum
22 і чого́ тільки попро́симо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
et quodcumque petierimus accipiemus ab eo quoniam mandata eius custodimus et ea quae sunt placita coram eo facimus
23 І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я́ Сина Його — Ісуса Христа, і щоб любили один о́дного, як Він нам заповідь дав!
et hoc est mandatum eius ut credamus in nomine Filii eius Iesu Christi et diligamus alterutrum sicut dedit mandatum nobis
24 А хто Його заповіді береже́, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнає́мо це з того Духа, що Він нам Його дав.
et qui servat mandata eius in illo manet et ipse in eo et in hoc scimus quoniam manet in nobis de Spiritu quem nobis dedit
