1 до коринтян 8
1 А щодо і́дольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання́. Знання́ ж надимає, любов же будує!
Now as to things which have been sacrificed to idols. This is a subject which we already understand--because we all have knowledge of it. Knowledge, however, tends to make people conceited; it is love that builds us up.
2 Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.
If any one imagines that he already possesses any true knowledge, he has as yet attained to no knowledge of the kind to which he ought to have attained;
3 Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним.
but if any one loves God, that man is known by God.
4 Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го.
As to eating things which have been sacrificed to idols, we are fully aware that an idol is nothing in the world, and that there is no God but One.
5 Бо хоч і існують так звані „боги“чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,
For if so-called gods do exist, either in Heaven or on earth--and in fact there are many such gods and many such lords--
6 та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.
yet we have but one God, the Father, who is the source of all things and for whose service we exist, and but one Lord, Jesus Christ, through whom we and all things exist.
7 Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється.
But all believers do not recognize these facts. Some, from force of habit in relation to the idol, even now eat idol sacrifices as such, and their consciences, being but weak, are polluted.
8 Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го.
It is true that a particular kind of food will not bring us into God's presence; we are neither inferior to others if we abstain from it, nor superior to them if we eat it.
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння слаби́м!
But take care lest this liberty of yours should prove a hindrance to the progress of weak believers.
10 Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви?
For if any one were to see you, who know the real truth of this matter, reclining at table in an idol's temple, would not his conscience (supposing him to be a weak believer) be emboldened to eat the food which has been sacrificed to the idol?
11 І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!
Why, your knowledge becomes the ruin of the weak believer--your brother, for whom Christ died!
12 Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́.
Moreover when you thus sin against the brethren and wound their weak consciences, you are, in reality, sinning against Christ.
