1 до коринтян 4
1 Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;
Let a man so account of us, as of the ministers of Christ, and stewards of the mysteries of God.
2 а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.
Moreover it is required in stewards, that a man be found faithful.
3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.
But with me it is a very small thing that I should be judged by you, or by man’s judgment: yea, I judge not my own self.
4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.
For I know nothing against myself; yet am I not hereby justified: but he that judgeth me is the Lord.
5 Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.
Therefore judge nothing before the time, until the Lord shall come, who will both bring to light the hidden things of darkness, and will reveal the counsels of the hearts: and then shall every man have praise from God.
6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.
And these things, brethren, I have in a figure transferred to myself and to Apollos for your sakes; that ye may learn in us not to think of men above that which is written, that no one of you on account of one may be puffed up against another.
7 Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?
For who maketh thee to differ from another? and what hast thou that thou didst not receive? now if thou didst receive it, why dost thou glory, as if thou hadst not received it?
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!
Now ye are full, now ye are rich, ye have reigned as kings without us: and I wish ye did reign, that we also might reign with you.
9 Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.
For I think that God hath set forth us the apostles last, as it were appointed to death: for we are made a spectacle to the world, and to angels, and to men.
10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
We are fools for Christ’s sake, but ye are wise in Christ; we are weak, but ye are strong; ye are honourable, but we are despised.
11 Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,
Even to this present hour we both hunger, and thirst, and are naked, and are buffeted, and have no certain dwellingplace;
12 і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;
And labour, working with our own hands: being reviled, we bless; being persecuted, we endure it:
13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!
Being defamed, we entreat: we are made as the filth of the world, the offscouring of all things to this day.
14 Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.
I write not these things to shame you, but as my beloved sons I warn you.
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.
For though ye have ten thousand instructors in Christ, yet have ye not many fathers: for in Christ Jesus I have begotten you through the gospel.
16 Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!
Therefore I beseech you, be ye followers of me.
17 Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
For this cause have I sent to you Timothy, who is my beloved son, and faithful in the Lord, who shall bring you into remembrance of my ways which are in Christ, as I teach every where in every church.
18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
Now some are puffed up, as though I would not come to you.
19 Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.
But I will come to you shortly, if the Lord will, and will know, not the speech of them who are puffed up, but the power.
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
For the kingdom of God is not in word, but in power.
21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?
What will ye? shall I come to you with a rod, or in love, and in the spirit of meekness?
