1 до коринтян 4
1 Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;
Let people look on us as Christ’s servants, and as stewards of the hidden truths of God.
2 а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.
Now what we look for in stewards is that they should be trustworthy.
3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.
But it weighs very little with me that I am judged by you or by any human tribunal. No, I do not even judge myself;
4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.
for, though I am conscious of nothing against myself, that does not prove me innocent. It is the Lord who is my judge.
5 Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.
Therefore do not pass judgment before the time, but wait until the Lord comes. He will throw light on what is now dark and obscure, and will reveal the motives in people’s minds; and then everyone will receive due praise from God.
6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.
All this, friends, I have, for your sakes, applied to Apollos and myself, so that, from our example, you may learn to observe the precept – ‘Keep to what is written,’ that none of you may speak boastfully of one teacher to the disparagement of another.
7 Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?
For who makes any one of you superior to others? And what have you that was not given you? But if you received it as a gift, why do you boast as if you had not?
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!
Are you all so soon satisfied? Are you so soon rich? Have you begun to reign without us? Would indeed that you had, so that we also might reign with you!
9 Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.
For, as it seems to me, God has exhibited us, the apostles, last of all, as people doomed to death. We are made a spectacle to the universe, both to angels and to people!
10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
We, for Christ’s sake, are fools, but you, by your union with Christ, are people of discernment. We are weak, but you are strong. You are honored, but we are despised.
11 Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,
To this very hour we go hungry, thirsty, and naked; we are beaten; we are homeless;
12 і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;
we work hard, toiling with our own hands. We meet abuse with blessings, we meet persecution with endurance,
13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!
we meet slander with gentle appeals. We have been treated as the scum of the earth, the vilest of the vile, to this very hour.
14 Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.
It is with no wish to shame you that I am writing like this; but to warn you as my own dear children.
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.
Though you may have thousands of instructors in the faith of Christ, yet you have not many fathers. It was I who, through union with Christ Jesus, became your father by means of the good news.
16 Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!
Therefore I entreat you – Follow my example.
17 Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
This is my reason for sending Timothy to you. He is my own dear faithful child in the Master’s service, and he will remind you of my methods of teaching the faith of Christ Jesus – methods which I follow everywhere in every church.
18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
Some, I hear, are puffed up with pride, thinking that I am not coming to you.
19 Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.
But come to you I will, and that soon, if it please the Lord; and then I will find out, not what words these people use who are so puffed up, but what power they possess;
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
for the kingdom of God is based, not on words, but on power.
21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?
What do you wish? Am I to come to you with a rod, or in a loving and gentle spirit?
