1 до коринтян 4
1 Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;
Let any man look upon us as servants of Christ, and stewards of the secret truths of God.
2 а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.
Now it is required of stewards, that a man be found faithful.
3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.
But to me it matters very little that I am judged by you, or by any earthly court.
4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.
Indeed I do not even judge myself; for though I know nothing against myself, yet that does not vindicate me; for he who judges me is the Lord.
5 Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.
So make no hasty judgment until the Lord come, who will both bring to light the hidden things of darkness, and will make plain the purpose of men’s hearts. Then each man’s due praise will come to him from God.
6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.
Now these things, brothers, I have applied in a figure to myself and to Apollos for your sakes; that in us you might learn not to go beyond what is written; that none of you be puffed up for the one, against the other.
7 Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?
For who makes you a differ, brother? Or what have you that you did not receive? But if you did receive it, why are you boasting as if you had not received it?
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!
But you, forsooth, are already full, are you? You are already rich? Without us you are already reigning? Yes, and I would that you did reign, so that we also might reign with you.
9 Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.
But it seems to me that God has exhibited us apostles, last of all, like men doomed to death; for we are made a spectacle to the whole world, both to men and to angels.
10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
For Christ’s sake we are fools, but you are quite philosophic in Christ. We are weak, but you are strong; you are honorable, but we are outcast.
11 Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,
Even to his very hour we are enduring hunger and thirst and nakedness and blows.
12 і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;
Homeless men, we toil, working with our own hands.
13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!
When reviled, we bless; when persecuted, we endure; when defamed, we conciliate. We have been made, as it were, scum-o’-the-earth, the very refuse of the world, to this very hour!
14 Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.
I am not writing this to shame you, but to admonish you, as my beloved children.
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.
For though you have ten thousand tutors in Christ Jesus, you can have but one father. For in Christ Jesus I begot you through the gospel.
16 Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!
I beg you then to imitate my example.
17 Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
With this in mind I have sent Timothy to you. He is my dear and faithful son in the Lord, who will remind you of my ways in Christ; the manner in which I ever teach everywhere in every church.
18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
Now some are puffed up, as though I were not coming to you.
19 Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.
But come to you I will, and that soon, if it please the Lord, and then I shall learn not the talk of these boasters, but their power.
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
For the kingdom of God is not in talk, but in power.
21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?
Which do you want? Am I to come to you with a rod, or in a loving and tender spirit?
