< 1 до коринтян 3 >
1 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тіле́сних, як до немовля́т у Христі.
E eu, irmãos, não pude vos falar como a espirituais, mas como a carnais, como a meninos em Cristo.
2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,
Com leite eu vos criei, e não com alimento sólido, porque não podíeis; nem mesmo agora ainda podeis;
3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-лю́дському робите?
porque ainda sois carnais. Pois, havendo entre vós inveja, brigas, e divisões, por acaso não sois carnais, e andais fazendo conforme o costume humano?
4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні?
Porque dizendo um: “Eu sou de Paulo”, e outro: “Eu [sou] de Apolo”, por acaso não sois carnais?
5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.
Ora, quem é Paulo, e quem é Apolo, senão servidores, pelos quais crestes, conforme o Senhor deu a cada um?
6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в,
Eu plantei; Apolo regou; mas foi Deus quem deu o crescimento.
7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить!
De maneira que nem o que planta é algo, nem o que rega; mas sim Deus, que dá o crescimento.
8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю!
E o que planta e o que rega são um; mas cada um receberá a sua recompensa segundo o seu trabalho.
9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля.
Porque somos cooperadores de Deus; vós sois a plantação de Deus, o edifício de Deus.
10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній!
Segundo a graça de Deus que me foi dada, eu, como sábio construtor, pus o fundamento; e outro edifica sobre ele; mas cada um veja como edifica sobre ele.
11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос.
Pois ninguém pode pôr fundamento diferente do que já está posto, o qual é Jesus Cristo.
12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи,
E se alguém sobre este fundamento edificar ouro, prata, pedras preciosas, madeira, feno, palha,
13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є.
a obra de cada um se manifestará; porque o dia a esclarecerá; pois pelo fogo se descobre; e qual é a obra de cada um, o fogo fará a prova.
14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить;
Se a obra de alguém que construiu sobre ele permanecer, receberá recompensa.
15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь.
Se a obra de alguém se queimar, ele sofrerá perda; porém o tal se salvará, todavia, como que [passado] pelo fogo.
16 Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?
Não sabeis vós, que sois o templo de Deus? E que o Espírito de Deus habita em vós?
17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!
Se alguém destruir o templo de Deus, Deus ao tal destruirá; porque o templo de Deus é santo, o qual sois vós.
18 Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим. (aiōn )
Ninguém se engane; se alguém entre vós nestes tempos pensa ser sábio, que se faça de louco, para que seja sábio. (aiōn )
19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“
Pois a sabedoria deste mundo é loucura para Deus; porque está escrito: Ele toma aos sábios pela sua própria astúcia.
20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“
E outra vez: O Senhor conhece os pensamentos dos sábios, que são vãos.
21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше:
Portanto ninguém se orgulhe em seres humanos; porque tudo é vosso,
22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше,
seja Paulo, seja Apolo, seja Cefas, seja o mundo, seja a vida, seja a morte, seja o presente, seja o futuro; tudo é vosso.
23 ви ж Христові, а Христос — Божий!
Mas vós sois de Cristo; e Cristo, de Deus.