1 до коринтян 3
1 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тіле́сних, як до немовля́т у Христі.
Bhai khan, moi apnikhan ke atma te thaka manu khan nisena kotha kobole na paribo, kintu mangso te thaka manu nisena kobole lagibo, kele koile apnikhan Khrista te etiya bhi ekta chutu bacha nisena ase.
2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,
Moi apnikhan ke dudh he khilai ase, aru tan bhat khila nohoi, kele koile apnikhan chabai kene bhat khabole para nai. Hoi, etiya tak bhi apnikhan etu khabole na paribo.
3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-лю́дському робите?
Kilekoile apnikhan etiya bhi mangso te ase. Apnikhan ekjon-ekjon ke suku juli thake, aru apnikhan khali kotha pora jhagara kori thake. Eneka hoile apnikhan mangso te he ase nohoi, aru dusra manu nisena berai nohoi?
4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні?
Kunba pora koi, “Moi Paul logote ase,” aru dusra pora koi, “Moi Apollos logote ase,” titia hoile apnikhan mangso itcha te ase nohoi?
5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.
Apollos to kun ase? Aru Paul to kun ase? Ami duijon dwara apnikhan biswas te ahise, kintu amikhan to Isor laga noukar khan he ase, aru ami duijon to Isor pora diya kaam he kori ase.
6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в,
Moi bijon hali se, aru Apollos pora pani hali se, kintu Isor pora he etu ghas ke dangor hobole dise.
7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить!
Tinehoile, jun bijon hali se aru jun pani hali se etu to dorkar nai, kintu Isor jun pora etu ghas ke dangor hobole dise Tai he dorkar ase.
8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю!
Etiya, jun bijon hali se aru jun pani hali se etu duijon laga kaam to eke ase, aru duijon bhi taikhan laga kaam hisab te inam pabo.
9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля.
Kilekoile amikhan Isor laga kaam kora manu ase. Apnikhan to Tai laga kheti kora manu ase, aru Tai laga ghor ase.
10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній!
Isor laga anugrah hisab te juntu Tai pora amike ekta pucca ghor bona mistiri hobole dise, moi pora ekta bhal ghor bona bole bhetimul dise aru dusra khan to etu uporte he ghor bonai uthaise. Kintu taikhan ke hoshiar pora ghor to uthabole dibi.
11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос.
Kilekoile juntu bhetimul bonai kene rakhi loise, etu uporte aru notun ekta bhetimul bona bole na paribo, etu to Jisu Khrista ase.
12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи,
Etiya, jodi kunba manu etu ghor laga asol pathor uporte suna, chandi, daam pathor, khuri, nohoile bhi kher laga ghor khan bonai koile,
13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є.
sob kisim kaam khan to dikhibo paribo, kele koile etu din laga ujala te sob dikhe, kelemane etu to jui pora he dikhai dibo. Jui nijor pora he eitu khan ke julai kene bhal-biya kaam khan sob janai dibo.
14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить;
Jun manu laga kaam to jui pora jula nai, tai laga kaam nimite inam pabo;
15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь.
kintu jun manu laga kaam to jui pora julai diye, tai laga kaam khan sob nuksan hobo, hoile bhi tai to bachi jabo, jineka ekjon manu jui jula pora polaikene bachi jai.
16 Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?
Apnikhan najane naki apnikhan to Isor laga ghor ase aru apnikhan bhitor te Tai laga Atma thake?
17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!
Jun manu Isor laga ghor ke biya kori diye, Isor pora etu manu ke khotom kori dibo. Kilekoile Isor laga ghor to pobitro ase, juntu apuni he ase.
18 Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим. (aiōn g165)
Kun bhi nije ke nijor pora nathoka bhi. Jun etu jamana te apuni khan majote nijorke buddhi thaka manu bhabe, taike “murkho” hobole dibi titia tai buddhi thaka manu hoi jabo. (aiōn g165)
19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“
Kilekoile etu prithibi laga buddhiman to Isor nimite murkho ase. Kile mane te Shastro te likhi kene ase, “Tai pora buddhiman khan ke taikhan laga nijor chal te phasai diye,”
20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“
Arubi eneka likhi kene ase, “Probhu to buddhiman manu khan laga bhabona khan jane, aru eitu khan sob eku labh nathaka he ase.”
21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше:
Etu karone, etu prithibi te kunke bhi manu khan karone phutani kori bole nadibo. Kilekoile eitu khan sob apnikhan laga he ase,
22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше,
Paul hoile bhi, Apollos hoile bhi, Cephas hoile bhi, nohoile etu prithibi, aru jibon hoile bhi, nohoile mora, nohoile etu somoite thaka, nohoile ahibole thaka somoi. Eitu khan sob apnikhan laga he ase,
23 ви ж Христові, а Христос — Божий!
aru apnikhan to Khrista laga ase, aru Khrista to Isor laga ase.
