1 до коринтян 3

1 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тіле́сних, як до немовля́т у Христі.

And I, brethren, was not able to speak to you as to spiritual, but as to fleshly — as to babes in Christ;

2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,

with milk I fed you, and not with meat, for ye were not yet able, but not even yet are ye now able,

3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-лю́дському робите?

for yet ye are fleshly, for where [there is] among you envying, and strife, and divisions, are ye not fleshly, and in the manner of men do walk?

4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні?

for when one may say, 'I, indeed, am of Paul;' and another, 'I — of Apollos;' are ye not fleshly?

5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.

Who, then, is Paul, and who Apollos, but ministrants through whom ye did believe, and to each as the Lord gave?

6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в,

I planted, Apollos watered, but God was giving growth;

7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить!

so that neither is he who is planting anything, nor he who is watering, but He who is giving growth — God;

8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю!

and he who is planting and he who is watering are one, and each his own reward shall receive, according to his own labour,

9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля.

for of God we are fellow-workmen; God's tillage, God's building ye are.

10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній!

According to the grace of God that was given to me, as a wise master-builder, a foundation I have laid, and another doth build on [it],

11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос.

for other foundation no one is able to lay except that which is laid, which is Jesus the Christ;

12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи,

and if any one doth build upon this foundation gold, silver, precious stones, wood, hay, straw —

13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є.

of each the work shall become manifest, for the day shall declare [it], because in fire it is revealed, and the work of each, what kind it is, the fire shall prove;

14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить;

if of any one the work doth remain that he built on [it], a wage he shall receive;

15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь.

if of any the work is burned up, he shall suffer loss; and himself shall be saved, but so as through fire.

16 Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?

have ye not known that ye are a sanctuary of God, and the Spirit of God doth dwell in you?

17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!

if any one the sanctuary of God doth waste, him shall God waste; for the sanctuary of God is holy, the which ye are.

18 Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим. (aiōn g165)

Let no one deceive himself; if any one doth seem to be wise among you in this age — let him become a fool, that he may become wise, (aiōn g165)

19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“

for the wisdom of this world is foolishness with God, for it hath been written, 'Who is taking the wise in their craftiness;'

20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“

and again, 'The Lord doth know the reasonings of the wise, that they are vain.'

21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше:

So then, let no one glory in men, for all things are yours,

22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше,

whether Paul, or Apollos, or Cephas, or the world, or life, or death, or things present, or things about to be — all are yours,

23 ви ж Христові, а Христос — Божий!

and ye [are] Christ's, and Christ [is] God's.