1 до коринтян 3
1 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тіле́сних, як до немовля́т у Христі.
But I, my friends, could not speak to you as people with spiritual insight, but only as worldly-minded – mere infants in the faith of Christ.
2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,
I fed you with milk, not with solid food, for you were not then able to take it. No, and even now you are not able; you are still worldly.
3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-лю́дському робите?
While there exist among you jealousy and party feeling, is it not true that you are worldly, and are acting merely as other people do?
4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні?
When one says ‘I follow Paul,’ and another ‘I follow Apollos,’ aren’t you like other people?
5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.
What, I ask, is Apollos? Or what is Paul? Servants through whom you were led to accept the faith; and that only as the Lord helped each of you.
6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в,
I planted, and Apollos watered, but it was God who caused the growth.
7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить!
Therefore neither the one who plants, nor the one who waters, counts for anything, but only God who causes the growth.
8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю!
In this the person who plants and the person who waters are one; yet each will receive their own reward in proportion to their own labor.
9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля.
For we are God’s fellow workers; you are God’s harvest field, God’s building.
10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній!
In fulfillment of the charge which God had entrusted to me, I laid the foundation like a skillful master; but someone else is now building on it. Let everyone take care how they build;
11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос.
for no one can lay any other foundation than the one already laid – Jesus Christ.
12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи,
Whatever is used by those who build on this foundation, whether gold, silver, costly stones, wood, hay, or straw,
13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є.
the quality of each man’s work will become known, for the day will make it plain; because that day is to be ushered in with fire, and the fire itself will test the quality of every man’s work.
14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить;
If anyone’s work, which they have built on that foundation, still remains, they will gain a reward.
15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь.
If anyone’s work is burnt up, they will suffer loss; though they themselves will escape, but only as one who has passed through fire.
16 Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?
Don’t you know that you are God’s Temple, and that God’s Spirit has his home in you?
17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!
If any one destroys the Temple of God, God will destroy them; for the Temple of God is sacred, and so also are you.
18 Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим. (aiōn g165)
Let no one deceive himself. If any one among you imagines that, as regards this world, they are wise, they should become a ‘fool,’ that they may become wise. (aiōn g165)
19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“
For in God’s sight this world’s wisdom is folly. Scripture tells of – ‘One who catches the wise in their own craftiness,’
20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“
And it says again – ‘The Lord sees how fruitless are the deliberations of the wise.’
21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше:
Therefore let no one boast about people; for all things are yours –
22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше,
whether Paul, or Apollos, or Cephas, or the world, or life, or death, or the present, or the future – all things are yours!
23 ви ж Христові, а Христос — Божий!
But you are Christ’s and Christ is God’s.
