1 до коринтян 2
1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,
And when I came to you, brothers, I came not to proclaim God’s great secret purpose in fine language of philosophy;
2 бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.
for I determined to know nothing, while among you, but Jesus as Christ, and him a crucified Christ.
3 І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.
In weakness and fear and great trembling came I among you.
4 І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,
My message and my preaching were not in the persuasive language of philosophy, but in demonstration of the Spirit and of power;
5 щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!
in order that your faith should rest, not on human philosophy, but on the power of God.
6 А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, (aiōn g165)
Notwithstanding, among those who are mature I do teach philosophy; though not the philosophy of the present age, nor of its rulers who are coming to nought. (aiōn g165)
7 але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу, (aiōn g165)
No, it is God’s wisdom that I utter, that hidden wisdom which God had decreed before the world began, unto our glory. (aiōn g165)
8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави! (aiōn g165)
None of the rulers of the present age understands it, for if they had, they would not have crucified the Lord of Glory. (aiōn g165)
9 Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“
Nay, as it is written. Eye has not seen, Nor ear heard, Neither have entered into man’s heart The things which God has prepared For those who love him.
10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.
Yet God has unveiled them to us by his Spirit. For the Spirit fathoms everything, even the abysmal depths of God.
11 Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
For what man knows the depths of man except the man’s own inner Spirit? Even so, also, the Spirit of God knows the deeps profound of God.
12 А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,
But we have not received the spirit of the world, but the Spirit which comes forth from God, that we may realize the blessings freely given us by God.
13 що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.
Of these high themes we speak in words not taught by human philosophy, but by the Spirit; interpreting spiritual things to spiritual men.
14 А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
The unspiritual man rejects the teachings of God’s Spirit; for him it is folly. He cannot understand it, for it is spiritually discerned,
15 Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.
But the spiritual man discerns everything, yet is himself discerned by no one.
16 Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“А ми маємо розум Христів!
For what man understands the mind of the Lord, that he should instruct Him?
