1 до коринтян 2

1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,

And I, having come to you, brothers, came—not in superiority of discourse or wisdom—declaring to you the testimony of God,

2 бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.

for I decided not to know anything among you, except Jesus Christ, and Him crucified;

3 І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.

and I, in weakness, and in fear, and in much trembling, was with you;

4 І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,

and my word and my preaching was not in persuasive words of wisdom, but in demonstration of the Spirit and of power—

5 щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!

that your faith may not be in the wisdom of men, but in the power of God.

6 А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, (aiōn g165)

And wisdom we speak among the perfect, and wisdom not of this age, nor of the rulers of this age—of those becoming useless, (aiōn g165)

7 але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу, (aiōn g165)

but we speak the hidden wisdom of God in a secret, that God foreordained before the ages to our glory, (aiōn g165)

8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави! (aiōn g165)

which no one of the rulers of this age knew, for if they had known, they would not have crucified the Lord of Glory; (aiōn g165)

9 Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“

but according as it has been written: “What eye did not see, and ear did not hear, and on the heart of man did not come up, what God prepared for those loving Him”;

10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.

but God revealed [them] to us through His Spirit, for the Spirit searches all things, even the depths of God,

11 Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

for who of men has known the things of the man, except the spirit of the man that [is] in him? So also the things of God no one has known, except the Spirit of God.

12 А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,

And we did not receive the spirit of the world, but the Spirit that [is] of God, that we may know the things conferred by God on us,

13 що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.

which things we also speak, not in words taught by human wisdom, but in those taught by the Holy Spirit, comparing spiritual things with spiritual things,

14 А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

and the natural man does not receive the things of the Spirit of God, for they are foolishness to him, and he is not able to know [them], because they are discerned spiritually;

15 Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.

and he who is spiritual, indeed discerns all things, and he himself is discerned by no one;

16 Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“А ми маємо розум Христів!

for who knew the mind of the LORD that he will instruct Him? And we have the mind of Christ.