1 до коринтян 15
1 Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
Também irmãos, eu vos declaro o Evangelho, que já vos tenho anunciado, o qual também recebestes, no qual também estais.
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
Pelo qual também sois salvos, se retiverdes a palavra naquela maneira, em que eu vos tenho anunciado; a não ser se tenhais crido em vão.
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
Porque primeiramente vos entreguei o que também recebi, que Cristo morreu por nossos pecados, segundo as Escrituras;
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
E que foi sepultado, e que ressuscitou ao terceiro dia, segundo as Escrituras;
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.
E que foi visto por Cefas, depois pelos doze.
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
Depois foi visto de uma fez por mais de quinhentos irmãos, dos quais a maioria [ainda] vive, e também alguns já dormem.
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.
Depois foi visto por Tiago; depois por todos os apóstolos.
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
E por último de todos também foi visto por mim, como que a um nascido fora do tempo.
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
Porque eu sou o menor dos apóstolos, que não sou digno de ser chamado apóstolo, porque persegui a Igreja de Deus.
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
Mas pela graça de Deus sou o que sou; e sua graça [concedida] a mim não foi vã; ao invés disso trabalhei muito mais que todos eles; porém não eu, mas a graça de Deus que está comigo.
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
Portanto, seja eu, sejam eles, assim pregamos, e assim crestes.
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
E se é pregado que Cristo ressuscitou dos mortos, como dizem alguns dentre vós, que não há ressurreição dos mortos?
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
E se não há ressurreição dos mortos, [então] Cristo não ressuscitou.
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
E se Cristo não ressuscitou, então é vã nossa pregação, e vã também é vossa fé.
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
E assim também somos encontrados como falsas testemunhas de Deus; pois testemunhamos de Deus, que ressuscitou a Cristo, ao qual [porém] não ressuscitou, se na verdade os mortos não ressuscitam.
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
Porque se os mortos não ressuscitam, [então] Cristo também não ressuscitou.
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,
E se Cristo não ressuscitou, vossa fé é vá, [e] ainda estais em vossos pecados.
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!
Portanto também pereceram os que dormiram em Cristo.
19 Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
Se nesta vida esperamos somente em Cristo, somos os mais miseráveis de todas as pessoas.
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.
Mas de fato Cristo ressuscitou dos mortos, [e] foi feito as primícias dos que dormiram.
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
Pois dado que a morte [veio] por um homem, também por um homem [veio] a ressurreição dos mortos.
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
Porque assim como em Adão todos morrem, assim também em Cristo todos serão vivificados.
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
Mas cada um em sua ordem; Cristo, as primícias; depois os que são de Cristo, em sua vinda.
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
Depois será o fim, quando entregar o Reino de Deus e ao Pai, quando aniquilar todo domínio, e toda autoridade e poder.
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
Porque convém que ele reine, até que tenha posto todos os inimigos debaixo de seus pés.
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться,
O último inimigo, que será aniquilado, [é] a morte.
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
Porque ele sujeitou todas as coisas debaixo de seus pés. Porém quando diz que todas as coisas [lhe] estão sujeitas, está claro que se excetua aquele que todas as coisas lhe sujeitou.
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
E quando todas as coisas lhe forem sujeitas, então também o mesmo Filho se sujeitará a aquele, que todas as coisas lhe sujeitou, para que Deus seja tudo em todos.
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
De outra maneira, que farão os que se batizam pelos mortos, se totalmente os mortos não ressuscitam? Por que, então, se batizam pelos mortos?
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
Por que também nós à toda hora estamos em perigo?
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
A cada dia eu morro pelo orgulho que tenho por vós, em Cristo Jesus nosso Senhor.
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
Se por motivo humano lutei contra feras em Éfeso, qual é o meu proveito? Se os mortos não ressuscitam, comamos e bebamos, que amanhã morreremos.
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
Não erreis. As más companhias corrompem os bons costumes.
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
Despertai para a justiça, e não pequeis; porque alguns [ainda] não têm o conhecimento de Deus. Eu digo isto para vossa vergonha.
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
Mas alguém dirá: Como ressuscitarão os mortos? E com que corpo virão?
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
Louco, o que tu semeias não é vivificado, se [primeiro] não morrer.
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
E o que semeias, não semeias o corpo que irá brotar, mas o grão nu, como o de trigo, ou de qualquer outro [grão].
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
Mas Deus lhe dá o corpo como quer, e a cada semente seu próprio corpo.
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
Toda carne não é a mesma carne; mas uma é a carne humana, e outra a carne dos animais, e outra a dos peixes, e outra a das aves.
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
E há corpos celestiais, e corpos terrestres; mas uma é a glória dos celestiais, e outra a dos terrestres.
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
Outra é a glória do Sol, e outra a glória da Lua, e outra a glória das estrelas; porque [uma] estrela difere em glória [de outra] estrela.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
Assim também será a ressurreição dos mortos. Semeia-se [o corpo] degradável, ressuscitará capaz de nunca se degradar.
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
Semeia-se em desonra, ressuscitará em glória. Semeia-se em fraqueza, ressuscitará em força.
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Semeia-se corpo natural, ressuscitará corpo espiritual. Há corpo animal, e há corpo espiritual.
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
Assim também está escrito: O primeiro homem, Adão, foi feito em alma vivente; o último Adão em espírito vivificante.
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Mas não é primeiro o espiritual; mas sim o carnal, depois o espiritual.
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
O primeiro homem da terra [é] terrestre; o segundo homem, [que é] o Senhor, [é] do Céu.
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
Assim como [é] o terrestre, também [são] os terrestres; e assim como [é] o celestial, também [são] os celestiais.
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
E assim como trouxemos a imagem do terrestre, assim também traremos a imagem do celestial.
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
Porém isto digo, irmãos, que a carne e o sangue não podem herdar o Reino de Deus, nem o que é degradável herda a capacidade de não se degradar.
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
eis que eu vos digo um mistério: nem todos em verdade dormiremos; porém todos seremos transformados.
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
Em um momento, em um piscar de olhos, à ultima trombeta; porque a trombeta soará, e os mortos ressuscitarão capazes de não se degradar, e nós seremos transformados.
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
Porque é necessário que este [corpo] degradável revista-se da capacidade de não se degradar, e este [corpo] mortal vista a imortalidade.
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
E quando este [corpo] se revestir da capacidade de não se degradar, e este [corpo] mortal se vestir de imortalidade, então se cumprirá a palavra que está escrita: Na vitória, a morte é tragada.
Onde está, ó morte, a tua vitória? Onde está, ó morte, o teu aguilhão? (Hadēs g86)
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
O aguilhão da morte é o pecado, e a força do pecado é a Lei.
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
Mas graças a Deus, que nos dá vitória por meio do nosso Senhor Jesus Cristo.
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!
Portanto, meus amados irmãos, sede firmes, imóveis [e] sempre abundantes na obra do Senhor, sabendo que o vosso trabalho não é vão no Senhor.
