1 до коринтян 15
1 Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
Moreouer brethren, I declare vnto you the Gospel, which I preached vnto you, which ye haue also receiued, and wherein ye continue,
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
And whereby ye are saued, if ye keepe in memorie, after what maner I preached it vnto you, except ye haue beleeued in vaine.
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
For first of all, I deliuered vnto you that which I receiued, how that Christ died for our sinnes, according to the Scriptures,
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
And that he was buried, and that he arose the third day, according to the Scriptures,
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.
And that he was seene of Cephas, then of the twelue.
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
After that, he was seene of more then fiue hudreth brethren at once: whereof many remaine vnto this present, and some also are asleepe.
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.
After that, he was seene of Iames: then of all the Apostles.
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
And last of all he was seene also of me, as of one borne out of due time.
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
For I am the least of the Apostles, which am not meete to be called an Apostle, because I persecuted the Church of God.
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
But by the grace of God, I am that I am: and his grace which is in me, was not in vaine: but I laboured more aboundantly then they all: yet not I, but the grace of God which is with me.
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
Wherefore, whether it were I, or they, so we preach, and so haue ye beleeued.
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
Now if it be preached, that Christ is risen from the dead, how say some among you, that there is no resurrection of the dead?
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
For if there be no resurrection of the dead, then is Christ not risen:
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
And if Christ be not risen, then is our preaching vaine, and your faith is also vaine.
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
And we are found also false witnesses of God: for we haue testified of God, that he hath raised vp Christ: whome he hath not raised vp, if so be the dead be not raised.
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
For if the dead be not raised, then is Christ not raised.
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,
And if Christ be not raised, your faith is vaine: ye are yet in your sinnes.
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!
And so they which are a sleepe in Christ, are perished.
19 Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
If in this life onely wee haue hope in Christ, we are of all men the most miserable.
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.
But nowe is Christ risen from the dead, and was made the first fruites of them that slept.
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead.
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
For as in Adam all die, euen so in Christ shall all be made aliue,
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
But euery man in his owne order: the first fruites is Christ, afterward, they that are of Christ, at his comming shall rise againe.
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
Then shalbe the end, when he hath deliuered vp the kingdome to God, euen the Father, when he hath put downe all rule, and all authoritie and power.
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
For he must reigne till hee hath put all his enemies vnder his feete.
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться,
The last enemie that shalbe destroyed, is death.
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
For he hath put downe all things vnder his feete. (And when he saith that all things are subdued to him, it is manifest that he is excepted, which did put downe all things vnder him.)
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
And when all things shalbe subdued vnto him, then shall the Sonne also himselfe be subiect vnto him, that did subdue all things vnder him, that God may be all in all.
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
Els what shall they doe which are baptized for dead? if the dead rise not at all, why are they then baptized for dead?
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
Why are wee also in ieopardie euery houre?
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
By your reioycing which I haue in Christ Iesus our Lord, I die dayly.
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
If I haue fought with beastes at Ephesus after ye maner of men, what aduantageth it me, if the dead be not raised vp? let vs eate and drinke: for to morowe we shall die.
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
Be not deceiued: euill speakings corrupt good maners.
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
Awake to liue righteously, and sinne not: for some haue not ye knowledge of God, I speake this to your shame.
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
But some man will say, Howe are the dead raised vp? and with what body come they foorth?
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
O foole, that which thou sowest, is not quickened, except it die.
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
And that which thou sowest, thou sowest not that body that shalbe, but bare corne as it falleth, of wheat, or of some other.
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
But God giueth it a body at his pleasure, euen to euery seede his owne body,
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
All flesh is not the same flesh, but there is one flesh of men, and another flesh of beastes, and another of fishes, and another of birdes.
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
There are also heauenly bodies, and earthly bodies: but the glorie of the heauenly is one, and the glorie of the earthly is another.
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
There is another glorie of the sunne, and another glorie of the moone, and another glorie of the starres: for one starre differeth from another starre in glorie.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
So also is the resurrection of the dead. The bodie is sowen in corruption, and is raysed in incorruption.
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
It is sowen in dishonour, and is raysed in glory: it is sowen in weakenesse, and is raysed in power.
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
It is sowen a naturall body, and is raysed a spirituall body: there is a naturall body, and there is a spirituall body.
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
As it is also written, The first man Adam was made a liuing soule: and the last Adam was made a quickening Spirit.
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Howbeit that was not first which is spirituall: but that which is naturall, and afterward that which is spirituall.
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
The first man is of the earth, earthly: the second man is the Lord from heauen.
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
As is the earthly, such are they that are earthly: and as is the heauenly, such are they also that are heauenly.
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
And as we haue borne the image of the earthly, so shall we beare the image of the heauenly.
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
This say I, brethren, that flesh and blood cannot inherite the kingdome of God, neither doeth corruption inherite incorruption.
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
Behold, I shewe you a secret thing, We shall not all sleepe, but we shall all be changed,
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
In a moment, in the twinckling of an eye at the last trumpet: for the trumpet shall blow, and the dead shalbe raysed vp incorruptible, and we shalbe changed.
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
For this corruptible must put on incorruption: and this mortall must put on immortalitie.
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
So when this corruptible hath put on incorruption, and this mortall hath put on immortalitie, then shalbe brought to passe the saying that is written, Death is swallowed vp into victorie.
O death where is thy sting? O graue where is thy victorie? (Hadēs g86)
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
The sting of death is sinne: and ye strength of sinne is the Lawe.
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
But thankes be vnto God, which hath giuen vs victorie through our Lord Iesus Christ.
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!
Therefore my beloued brethren, be ye stedfast, vnmoueable, aboundant alwayes in the worke of the Lord, forasmuch as ye knowe that your labour is not in vaine in the Lord.
