1 до коринтян 14
1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
Cultivate love, and earnestly desire spiritual gifts, but rather that you may prophesy.
2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
For he that speaks in an unknown tongue, speaks not to men, but to God; for no one understands him: but yet in spirit he speaks mysteries.
3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.
But he that prophesies speaks to men so as to build them up, to exhort and comfort them.
4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
He that speaks in an unknown tongue, edifies himself; but he that prophesies, edifies the church.
5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
I am willing, indeed, that you should all speak in tongues, but rather that you should prophesy; for greater is he that prophesies than he that speaks in tongues, unless he interprets, in order that the church may receive instruction.
6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
Now, brethren, if I come to you speaking in tongues, in what will I profit you, unless I speak to you by revelation, or by knowledge, or by prophecy, or by teaching?
7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
And even lifeless instruments, which produce sound, whether pipe or harp, unless they give a distinction in the notes, how shall that which is piped or harped be known?
8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
For if the trumpet give an uncertain sound, who will prepare himself for battle?
9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
So, also, unless you, with the tongue, utter words that are intelligible, how shall that which is spoken be known? for you will speak into the air.
10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
There are, it may be, so many kinds of voices in the world, and none of them is without meaning.
11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
If, then, I know not the meaning of the voice, I shall be to him that speaks a barbarian; and he that speaks will be a barbarian to me.
12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
So, also, do you, since you greatly desire spiritual gifts, seek to excel to the building up of the church.
13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
For which reason, let him that speaks in an unknown tongue pray that he may interpret.
14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
For if I pray in an unknown tongue, the spirit which I have prays, but my understanding is unfruitful.
15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
What, then, is it? I will pray with the spirit which is given to me, and I will pray with my understanding also. I will sing with the spirit that is given to me, and I will sing with my understanding also.
16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
Otherwise, if you bless with the spirit that is given to you, how will he that occupies the place of the unlearned man say Amen, when you give thanks, since he understands not what you say?
17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.
For you give thanks well, but the other is not edified.
18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
I thank God that I speak in tongues more than you all.
19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
Yet in the church I would rather speak five words with my understanding, that I may instruct others, than ten thousand words in an unknown tongue.
20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
Brethren, be not children in understanding: yet, in malice, be childlike; but, in understanding, be full-grown men.
21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.
In the law it is written: Through men of other tongues and other lips will I speak to this people; and not even thus will they hear me, says the Lord.
22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
Therefore, tongues are for a sign, not to those who believe, but to those who believe not: but prophecy is not for those who believe not, but for those who believe.
23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
If, then, the whole church come together into the same place, and all speak in tongues, and there come in unlearned men, or unbelievers, will they not say that you are mad?
24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
But if all prophesy, and there comes in an unbeliever, or an unlearned man, he is convinced by all, he is examined by all,
25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“
and the secrets of his heart are made manifest; and so, falling down on his face, he will worship God, and report that God is really among you.
26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
What, then, is it, brethren? When you come together, each one of you has a psalm, has something to teach, has an unknown tongue, has a revelation, has an interpretation. Let all things be done for edification.
27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
If any speak in an unknown tongue, let two, or, at most, three, speak at each meeting, and in succession: and let one interpret.
28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
But if there be no interpreter, let him keep silence in the church: but let him speak to himself, and to God.
29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
Let two or three prophets speak, and let the others judge:
30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
and if any thing be revealed to one who is sitting by, let the first be silent.
31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
For you can all prophesy, one by one, that all may learn, and all may be encouraged;
32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,
and the spirits of the prophets are subject to the prophets;
33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.
for God is not the author of confusion, but of peace, as in all the assemblies of the saints.
34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
Let your women keep silence in the assemblies; for they ire not permitted to speak; but they must be in subjection, as also says the law.
35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
But if they wish to learn any thing, let them ask their own husbands at home; for it is a shame for women to speak in an assembly.
36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
Has the word of God come forth from you? or did it come to you only?
37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
If any one has the reputation of being a prophet, or spiritual man, let him acknowledge that the things which I write to you are the commandments of the Lord.
38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
But if any one be ignorant, let him be ignorant.
39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
Wherefore, brethren, earnestly desire to prophesy, and forbid not to speak with tongues.
40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!
Let all things be done with propriety, and in good order.
