1 до коринтян 12
1 А щодо духовних да́рів, то не хо́чу я, браття, щоб не відали ви.
Ын че привеште даруриле духовничешть, фрацилор, ну воеск сэ фиць ын некуноштинцэ.
2 Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
Кынд ераць пэгынь, штиць кэ вэ дучяць ла идолий чей муць, дупэ кум ераць кэлэузиць.
3 Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим.
Де ачея вэ спун кэ нимень, дакэ ворбеште прин Духул луй Думнезеу, ну зиче: „Исус сэ фие анатема!” Ши нимень ну поате зиче: „Исус есте Домнул” декыт прин Духул Сфынт.
4 Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.
Сунт фелурите дарурь, дар есте ачелашь Дух;
5 Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий.
сунт фелурите службе, дар есте ачелашь Домн;
6 Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
сунт фелурите лукрэрь, дар есте ачелашь Думнезеу, каре лукрязэ тотул ын тоць.
7 І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.
Ши фиекэруя и се дэ арэтаря Духулуй спре фолосул алтора.
8 Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,
Де пилдэ, унуя ый есте дат, прин Духул, сэ ворбяскэ деспре ынцелепчуне; алтуя, сэ ворбяскэ деспре куноштинцэ даторитэ ачелуяшь Дух;
9 а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,
алтуя, крединца прин ачелашь Дух; алтуя, дарул тэмэдуирилор прин ачелашь Дух;
10 а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.
алтуя, путеря сэ факэ минунь; алтуя, пророчия; алтуя, деосебиря духурилор; алтуя, фелурите лимбь; ши алтуя, тэлмэчиря лимбилор.
11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.
Дар тоате ачесте лукрурь ле фаче унул ши ачелашь Дух, каре дэ фиекэруя ын парте кум воеште.
12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.
Кэч, дупэ кум трупул есте унул ши аре мулте мэдуларе ши дупэ кум тоате мэдулареле трупулуй, мэкар кэ сунт май мулте, сунт ун сингур труп, тот аша есте ши Христос.
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.
Ной тоць, ын адевэр, ам фост ботезаць де ун сингур Дух, ка сэ алкэтуим ун сингур труп, фие иудей, фие гречь, фие робь, фие слобозь, ши тоць ам фост адэпаць динтр-ун сингур Дух.
14 Бо тіло не є один член, а багато.
Астфел, трупул ну есте ун сингур мэдулар, чи май мулте.
15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?
Дакэ пичорул ар зиче: „Фииндкэ ну сунт мынэ, ну сунт дин труп”, ну есте пентру ачаста дин труп?
16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?
Ши дакэ урекя ар зиче: „Фииндкэ ну сунт окь, ну сунт дин труп”, ну есте пентру ачаста дин труп?
17 Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
Дакэ тот трупул ар фи окь, унде ар фи аузул? Дакэ тотул ар фи ауз, унде ар фи миросул?
18 Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.
Акум дар, Думнезеу а пус мэдулареле ын труп, пе фиекаре аша кум а воит Ел.
19 Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?
Дакэ тоате ар фи ун сингур мэдулар, унде ар фи трупул?
20 Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.
Фапт есте кэ сунт май мулте мэдуларе, дар ун сингур труп.
21 Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.
Окюл ну поате зиче мыний: „Н-ам требуинцэ де тине”; нич капул ну поате зиче пичоарелор: „Н-ам требуинцэ де вой.”
22 Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
Ба май мулт, мэдулареле трупулуй каре пар май слабе сунт де неапэратэ требуинцэ.
23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
Ши пэрциле трупулуй каре пар вредниче де май пуцинэ чинсте, ле ымбрэкэм ку май мултэ подоабэ. Аша кэ пэрциле май пуцин фрумоасе але трупулуй ностру капэтэ май мултэ фрумусеце,
24 а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
пе кынд челе фрумоасе н-ау невое сэ фие ымподобите. Думнезеу а ынтокмит трупул ын аша фел ка сэ дя май мултэ чинсте мэдуларелор липсите де чинсте,
25 щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного.
пентру ка сэ ну фие ничо дезбинаре ын труп, чи мэдулареле сэ ынгрижяскэ деопотривэ унеле де алтеле.
26 І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться.
Ши дакэ суферэ ун мэдулар, тоате мэдулареле суферэ ымпреунэ ку ел; дакэ есте прецуит ун мэдулар, тоате мэдулареле се букурэ ымпреунэ ку ел.
27 І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни!
Вой сунтець трупул луй Христос ши фиекаре, ын парте, мэдулареле луй.
28 А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.
Ши Думнезеу а рындуит ын Бисерикэ ынтый апостоль; ал дойля, пророчь; ал трейля, ынвэцэторь; апой пе чей че ау дарул минунилор; апой пе чей че ау дарул тэмэдуирилор, ажуторэрилор, кырмуирилор ши ворбирий ын фелурите лимбь.
29 Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
Оаре тоць сунт апостоль? Тоць сунт пророчь? Тоць сунт ынвэцэторь? Тоць сунт фэкэторь де минунь?
30 Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють?
Тоць ау дарул тэмэдуирилор? Тоць ворбеск ын алте лимбь? Тоць тэлмэческ?
31 Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу!
Умблаць дар дупэ даруриле челе май буне. Ши вэ вой арэта о кале неспус май бунэ.
