1 до коринтян 11
1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
Be imitators of me, even as I also am of Christ.
2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
Now I praise you, brothers, that you remember me in all things, and hold firm the traditions, even as I delivered them to you.
3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
But I would have you know that the head of every man is Christ, and the head of the woman is man, and the head of Christ is God.
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
Every man praying or prophesying, having his head covered, dishonors his head.
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
But every woman praying or prophesying with her head uncovered dishonors her head. For it is one and the same thing as if she were shaved.
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
For if a woman is not covered, let her hair also be cut off. But if it is shameful for a woman to have her hair cut off or be shaved, let her be covered.
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
For a man indeed ought not to have his head covered, because he is the image and glory of God, but the woman is the glory of the man.
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
For man is not from woman, but woman from man;
9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
for man wasn’t created for the woman, but woman for the man.
10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
For this cause the woman ought to have authority over her own head, because of the angels.
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
Nevertheless, neither is the woman independent of the man, nor the man independent of the woman, in the Lord.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
For as woman came from man, so a man also comes through a woman; but all things are from God.
13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
Judge for yourselves. Is it appropriate that a woman pray to God unveiled?
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
Doesn’t even nature itself teach you that if a man has long hair, it is a dishonor to him?
15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
But if a woman has long hair, it is a glory to her, for her hair is given to her for a covering.
16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
But if any man seems to be contentious, we have no such custom, neither do God’s assemblies.
17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
But in giving you this command I don’t praise you, because you come together not for the better but for the worse.
18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
For first of all, when you come together in the assembly, I hear that divisions exist among you, and I partly believe it.
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
For there also must be factions among you, that those who are approved may be revealed among you.
20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
When therefore you assemble yourselves together, it is not the Lord’s supper that you eat.
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
For in your eating each one takes his own supper first. One is hungry, and another is drunken.
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
What, don’t you have houses to eat and to drink in? Or do you despise God’s assembly and put them to shame who don’t have enough? What shall I tell you? Shall I praise you? In this I don’t praise you.
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
For I received from the Lord that which also I delivered to you, that the Lord Jesus on the night in which he was betrayed took bread.
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
When he had given thanks, he broke it and said, “Take, eat. This is my body, which is broken for you. Do this in memory of me.”
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
In the same way he also took the cup after supper, saying, “This cup is the new covenant in my blood. Do this, as often as you drink, in memory of me.”
26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
For as often as you eat this bread and drink this cup, you proclaim the Lord’s death until he comes.
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
Therefore whoever eats this bread or drinks the Lord’s cup in a way unworthy of the Lord will be guilty of the body and the blood of the Lord.
28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
But let a man examine himself, and so let him eat of the bread and drink of the cup.
29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
For he who eats and drinks in an unworthy way eats and drinks judgment to himself if he doesn’t discern the Lord’s body.
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
For this cause many among you are weak and sickly, and not a few sleep.
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
For if we discerned ourselves, we wouldn’t be judged.
32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
But when we are judged, we are disciplined by the Lord, that we may not be condemned with the world.
33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
Therefore, my brothers, when you come together to eat, wait for one another.
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.
But if anyone is hungry, let him eat at home, lest your coming together be for judgment. The rest I will set in order whenever I come.
