1 до коринтян 11
1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
You are to imitate me, just as I imitate Christ.
2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
Now I commend you for remembering me in everything and for maintaining the traditions, just as I passed them on to you.
3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
But I want you to understand that the head of every man is Christ, and the head of the woman is man, and the head of Christ is God.
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
Every man who prays or prophesies with his head covered dishonors his head.
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
And every woman who prays or prophesies with her head uncovered dishonors her head, for it is just as if her head were shaved.
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
If a woman does not cover her head, she should have her hair cut off. And if it is shameful for a woman to have her hair cut or shaved off, she should cover her head.
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
A man ought not to cover his head, since he is the image and glory of God; but the woman is the glory of man.
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
For man did not come from woman, but woman from man.
9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
Neither was man created for woman, but woman for man.
10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
For this reason a woman ought to have a sign of authority on her head, because of the angels.
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
In the Lord, however, woman is not independent of man, nor is man independent of woman.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
For just as woman came from man, so also man is born of woman. But everything comes from God.
13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
Judge for yourselves: Is it proper for a woman to pray to God with her head uncovered?
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
Doesn’t nature itself teach you that if a man has long hair, it is a disgrace to him,
15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
but that if a woman has long hair, it is her glory? For long hair is given to her as a covering.
16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
If anyone is inclined to dispute this, we have no other practice, nor do the churches of God.
17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
In the following instructions I have no praise to offer, because your gatherings do more harm than good.
18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
First of all, I hear that when you come together as a church, there are divisions among you, and in part I believe it.
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
And indeed, there must be differences among you to show which of you are approved.
20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
Now then, when you come together, it is not the Lord’s Supper you eat.
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
For as you eat, each of you goes ahead without sharing his meal. While one remains hungry, another gets drunk.
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
Don’t you have your own homes in which to eat and drink? Or do you despise the church of God and humiliate those who have nothing? What can I say to you? Shall I praise you for this? No, I will not!
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
For I received from the Lord what I also passed on to you: The Lord Jesus, on the night He was betrayed, took bread,
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
and when He had given thanks, He broke it and said, “This is My body, which is for you; do this in remembrance of Me.”
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
In the same way, after supper He took the cup, saying, “This cup is the new covenant in My blood; do this, as often as you drink it, in remembrance of Me.”
26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
For as often as you eat this bread and drink this cup, you proclaim the Lord’s death until He comes.
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
Therefore, whoever eats the bread or drinks the cup of the Lord in an unworthy manner will be guilty of sinning against the body and blood of the Lord.
28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
Each one must examine himself before he eats of the bread and drinks of the cup.
29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
For anyone who eats and drinks without recognizing the body eats and drinks judgment on himself.
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
That is why many among you are weak and sick, and a number of you have fallen asleep.
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
Now if we judged ourselves properly, we would not come under judgment.
32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
But when we are judged by the Lord, we are being disciplined so that we will not be condemned with the world.
33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
So, my brothers, when you come together to eat, wait for one another.
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.
If anyone is hungry, he should eat at home, so that when you come together it will not result in judgment. And when I come, I will give instructions about the remaining matters.
