1 до коринтян 10
1 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
I do not want you to be uninformed, brothers, that our fathers were all under the cloud and all passed through the sea.
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
All were baptized into Moses in the cloud and in the sea,
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
and all ate the same spiritual food.
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
All drank the same spiritual drink. For they drank from a spiritual rock that followed them, and that rock was Christ.
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
But God was not well pleased with most of them, and their corpses were scattered about in the wilderness.
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Now these things were examples for us, so we would not long for evil things as they did.
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Do not be idolaters, as some of them were. This is as it is written, “The people sat down to eat and drink, and rose up to play.”
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Let us not commit sexual immorality, as many of them did. In one day, twenty-three thousand people died because of it.
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Neither let us put Christ to the test, as many of them did and were destroyed by snakes.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Also do not grumble, as many of them did and were destroyed by an angel of death.
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. (aiōn g165)
Now these things happened to them as examples for us. They were written for our instruction—for us on whom the end of the ages has come. (aiōn g165)
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Therefore let anyone who thinks he stands be careful that he does not fall.
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
No temptation has overtaken you that is not common to all humanity. Instead, God is faithful. He will not let you be tempted beyond your ability. With the temptation he will also provide the way of escape, so that you may be able to endure it.
14 Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Therefore, my loved ones, run away from idolatry.
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
I speak to you as people who have understanding, so you may judge what I say.
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
The cup of blessing that we bless, is it not a sharing in the blood of Christ? The bread that we break, is it not a sharing in the body of Christ?
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Because there is one loaf of bread, we who are many are one body. We all take of one loaf of bread together.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Look at the people of Israel. Are not those who eat the sacrifices participants in the altar?
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
What am I saying then? That an idol is anything? Or that food sacrificed to an idol is anything?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
But I say about the things the Gentile pagans sacrifice, that they offer these things to demons and not to God. I do not want you to be participants with demons!
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
You cannot drink the cup of the Lord and the cup of demons. You cannot have fellowship at the table of the Lord and the table of demons.
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Or do we provoke the Lord to jealousy? Are we stronger than he is?
23 Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
“Everything is lawful,” but not everything is beneficial. “Everything is lawful,” but not everything builds people up.
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
No one should seek his own good. Instead, each one should seek the good of his neighbor.
25 Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
You may eat whatever is sold in the market, without questions of conscience.
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
For “the earth is the Lord's, and the fullness of it.”
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
If an unbeliever invites you to eat a meal, and you wish to go, eat whatever is set before you without asking questions of conscience.
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
But if someone says to you, “This has been offered in sacrifice,” then do not eat it, both for the sake of the one who informed you, and for the sake of conscience—
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
the conscience of the other man, I mean, and not yours. For why should my freedom be judged by another's conscience?
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
If I partake of the meal with gratitude, why am I being insulted for that for which I gave thanks?
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Therefore, whether you eat or drink, or whatever you do, do all to the glory of God.
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Give no offense to Jews or to Greeks, or to the church of God.
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.
I try to please all people in all things. I do not seek my benefit, but that of the many. I do this so that they may be saved.
