1 до коринтян 10
1 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
Now I do not want you to be ignorant, brothers, that our fathers were all under the cloud and all passed through the sea
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
—all were baptized into Moses by the cloud and by the sea—
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
and all ate the same spiritual food
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
and drank the same spiritual drink; because they kept drinking from a spiritual rock that accompanied them, and that Rock was the Christ.
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
For all that, God was not pleased with most of them—their carcasses were scattered around the desert!
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Now these things became examples for us, to the intent that we should not lust after evil things as they also lusted.
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
And do not become idolaters, just like some of them; as it is written: “The people sat down to eat and drink, and got up to amuse themselves.”
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
And let us not fornicate, just as some of them did—and in one day twenty-three thousand died!
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Neither let us test the Christ, just as also some of them did—and were destroyed by the snakes!
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
And do not grumble, just as also some of them did—and were executed by the destroyer!
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. (aiōn g165)
Now all these things happened to them as examples and were written for our admonition, upon whom the ends of the ages have come. (aiōn g165)
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
So then, let him who thinks he stands be careful that he does not fall!
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
No testing has overtaken you except what is common to man, and God is competent, who will not allow you to be tested beyond what you can stand, but with the testing will also provide the way out, that you may be able to endure it.
14 Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Therefore, my beloved, flee from idolatry!
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
I speak as to wise men; judge for yourselves what I say.
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
The cup of blessing that we bless, is it not a sharing of the blood of Christ? The bread that we break, is it not a sharing of the body of Christ?
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Since the loaf is one, we, the many, are one body, because we all partake of that single loaf.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Consider the physical Israel: are not those who eat the sacrifices partakers of the altar?
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
So what am I getting at? That an idol is anything, or what is offered to idols is anything?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Rather, that the things pagans sacrifice they sacrifice to demons and not to God. I do not want you to become participants with the demons.
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
You cannot drink the cup of the Lord and the cup of demons; you cannot partake of the Lord's table and of the table of demons.
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Are we going to provoke the Lord's jealousy? Are we stronger than He?
23 Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
All things are ‘permissible’ for me, but not all things are expedient. All things are ‘permissible’ for me, but not all things edify.
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Let no one seek his own, but each one the other's well-being.
25 Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Eat whatever is being sold in the meat market, asking no question for the sake of conscience;
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
since “the earth is the Lord's, and all its fullness.”
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
If some unbeliever invites you and you decide to go, eat whatever is set before you, asking no questions for the sake of conscience.
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
But if anyone says, “This was offered to idols,” do not eat it for the sake of the speaker and of the conscience; since “the earth is the Lord's, and all its fullness.”
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
‘Conscience’ I say, not your own but that of the other. Now just why should my freedom be judged by another's conscience?
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
If I partake with thanks, why be slandered over something I give thanks for?
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Therefore, whether you eat or you drink, or whatever you do, do all to the glory of God.
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Give no offense, either to Jews or to Greeks or to the Church of God
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.
—even as I try to please everyone in every way, not seeking my own profit but that of the many, that they may be saved.
