1 до коринтян 1
1 Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,
Pavao, po Božjoj volji pozvan za apostola Krista Isusa, i brat Sosten
2 Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —
Crkvi Božjoj u Korintu - posvećenima u Kristu Isusu, pozvanicima, svetima, sa svima što na bilo kojemu mjestu prizivlju ime Isusa Krista, Gospodina našega, njihova i našega.
3 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Milost vam i mir od Boga, Oca našega, i Gospodina Isusa Krista!
4 Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,
Zahvaljujem Bogu svojemu svagda za vas zbog milosti Božje koja vam je dana u Kristu Isusu:
5 бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,
u njemu se obogatiste u svemu - u svakoj riječi i svakom spoznanju.
6 бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,
Kako li se svjedočanstvo o Kristu utvrdilo u vama
7 так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.
te ne oskudijevate ni na jednom daru čekajući Objavljenje Gospodina našega Isusa Krista!
8 Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!
On će vas učiniti i postojanima do kraja, besprigovornima u Dan Gospodina našega Isusa Krista.
9 Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.
Vjeran je Bog koji vas pozva u zajedništvo Sina svojega Isusa Krista, Gospodina našega.
10 Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
Zaklinjem vas, braćo, imenom Gospodina našega Isusa Krista: svi budite iste misli; neka ne bude među vama razdora, nego budite savršeno istog osjećanja i istog mišljenja.
11 Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.
Jer Klojini mi, braćo moja, o vama rekoše da među vama ima svađa.
12 А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.
Mislim to što svaki od vas govori: “Ja sam Pavlov”, “A ja Apolonov”, “A ja Kefin”, “A ja Kristov”.
13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?
Zar je Krist razdijeljen? Zar je Pavao raspet za vas? Ili ste u Pavlovo ime kršteni?
14 Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,
Hvala Bogu što ne krstih nikoga od vas, osim Krispa i Gaja;
15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.
da ne bi tko rekao da ste u moje ime kršteni.
16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
A da, krstih i Stefanin dom. Inače ne znam krstih li koga drugoga.
17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
Jer ne posla me Krist krstiti, nego navješćivati evanđelje, i to ne mudrošću besjede, da se ne obeskrijepi križ Kristov.
18 Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!
Uistinu, besjeda o križu ludost je onima koji propadaju, a nama spašenicima sila je Božja.
19 Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“
Ta pisano je: Upropastit ću mudrost mudrih, i odbacit ću umnost umnih.
20 Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту? (aiōn g165)
Gdje je mudrac? Gdje je književnik? Gdje je istraživač ovoga svijeta? Zar ne izludi Bog mudrost svijeta? (aiōn g165)
21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.
Doista, kad svijet u mudrosti Božjoj Boga ne upozna mudrošću, svidjelo se Bogu ludošću propovijedanja spasiti vjernike.
22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,
Jer i Židovi znake ištu i Grci mudrost traže,
23 а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,
a mi propovijedamo Krista raspetoga: Židovima sablazan, poganima ludost,
24 а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!
pozvanima pak - i Židovima i Grcima - Krista, Božju snagu i Božju mudrost.
25 Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!
Jer ludo Božje mudrije je od ljudi i slabo Božje jače je od ljudi.
26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.
Ta gledajte, braćo, sebe, pozvane: nema mnogo mudrih po tijelu, nema mnogo snažnih, nema mnogo plemenitih.
27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,
Nego lude svijeta izabra Bog da posrami mudre, i slabe svijeta izabra Bog da posrami jake;
28 і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.
i neplemenite svijeta i prezrene izabra Bog, i ono što nije, da uništi ono što jest,
29 так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.
da se nijedan smrtnik ne bi hvalio pred Bogom.
30 А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,
Od njega je da vi jeste u Kristu Isusu, koji nama posta mudrost od Boga, i pravednost, i posvećenje, i otkupljenje,
31 щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“
da bude kako je pisano: Tko se hvali, u Gospodu neka se hvali.
