1 хроніки 29
1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.
Ensuite David, le roi, dit à toute l’assemblée; Dieu a choisi uniquement Salomon, mon fils, encore jeune et délicat, quoique l’œuvre soit grande; car ce n’est pas pour un homme que se prépare cette habitation, mais pour Dieu.
2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.
Pour moi, j’ai préparé de toutes mes forces les dépenses de la maison de mon Dieu; l’or pour les vases d’or, l’argent pour les vases d’argent, l’airain pour ceux d’airain, le fer pour ceux de fer, le bois pour ceux de bois, des pierres d’onyx, d’autres semblables à l’antimoine, d’autres de diverses couleurs, enfin toute sorte de pierres précieuses, et du marbre de Paros en très grande quantité.
3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
Et, par-dessus ces choses que j’ai offertes pour la maison de mon Dieu, je donne de mon propre bien de l’or et de l’argent pour le temple de mon Dieu, outre ce que j’ai préparé pour son sanctuaire:
4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;
Trois mille talents d’or, de l’or d’Ophir, et sept mille talents d’argent très pur, pour en revêtir les murailles du temple.
5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“
Et partout où il est besoin d’or et partout où il est besoin d’argent, que les ouvrages soient faits d’or et d’argent par les mains des ouvriers; et si quelqu’un fait spontanément une offrande, qu’il remplisse sa main aujourd’hui, et qu’il offre ce qu’il voudra au Seigneur.
6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
C’est pourquoi les princes des familles et les grands des tribus d’Israël le promirent, ainsi que les tribuns, les centurions et les intendants des possessions du roi.
7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
Et ils donnèrent pour les ouvrages de la maison de Dieu cinq mille talents d’or et dix mille solides, dix mille talents d’argent, dix-huit mille talents d’airain, ainsi que cent mille talents de fer.
8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
De même tous ceux chez qui on trouva des pierres précieuses les donnèrent pour le trésor de la maison du Seigneur, par l’entremise de Jahiel, le Gersonite.
9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
Et le peuple se livra à l’allégresse en promettant spontanément ses offrandes, parce qu’il les offrait de tout cœur au Seigneur; et aussi, David, le roi, se réjouit d’une grande joie.
10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
Et il bénit le Seigneur devant toute la multitude, et il dit: Seigneur, Dieu d’Israël, notre père, vous êtes béni de siècle en siècle.
11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!
À vous, Seigneur, est la magnificence, la puissance, la gloire et la victoire; à vous la louange; car tout ce qui est dans le ciel et sur la terre est à vous; à vous. Seigneur, est le règne, et c’est vous qui êtes au-dessus de tous les princes.
12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.
À vous les richesses et à vous la gloire; c’est vous qui dominez sur toutes les créatures: en votre maison sont la force et la puissance; en votre main la grandeur et l’empire sur toutes choses
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.
Maintenant donc, ô notre Dieu, nous vous glorifions et nous louons votre nom illustre.
14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.
Qui suis-je, et qui est mon peuple pour que nous puissions vous offrir toutes ces choses? Tout est à vous, et c’est de votre main que nous avons reçu ce que nous vous avons donné;
15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!
Car nous sommes des voyageurs et des étrangers devant vous comme tous nos pères. Nos jours passent comme l’ombre sur la terre, et rien ne les retient.
16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!
Seigneur notre Dieu, toutes ces richesses que nous avons préparées pour bâtir une maison à votre saint nom sont de votre main, et à vous sont toutes choses.
17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
Je sais, mon Dieu, que vous sondez les cœurs et que vous aimez la simplicité; c’est pourquoi, moi aussi, je vous ai offert toutes ces choses dans la simplicité de mon cœur, et plein d’allégresse; et votre peuple qui se trouve ici, je l’ai vu avec une grande joie vous offrir ses présents.
18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!
Seigneur Dieu d’Abraham, d’Isaac et d’Israël, nos pères, conservez éternellement cette volonté de leur cœur, et que toujours ce sentiment de vénération pour vous persévère.
19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“
Donnez aussi à Salomon, mon fils, un cœur parfait, afin qu’il garde vos commandements, vos témoignages et vos cérémonies, et qu’il les accomplisse tous; et qu’il bâtisse la maison dont j’ai préparé les dépenses.
20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!
Or David ordonna à toute l’assemblée: Bénissez le Seigneur notre Dieu. Et toute l’assemblée bénit le Seigneur Dieu de leurs pères; ils s’inclinèrent, et ils adorèrent Dieu et ensuite le roi.
21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.
Et ils immolèrent des victimes au Seigneur; et ils lui offrirent des holocaustes le jour suivant: mille taureaux, mille béliers et mille agneaux, avec leurs libations, et en accomplissant tout le rite: il y en eut très abondamment pour tout Israël.
22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.
Et ils mangèrent et burent devant le Seigneur en ce jour-là avec une grande allégresse. Et ils oignirent une seconde fois Salomon, fils de David. Or, ils l’oignirent pour le Seigneur comme prince, et Sadoc, comme pontife.
23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.
Ainsi Salomon s’assit sur le trône du Seigneur, comme roi, à la place de David, son père, et il plut à tous; et tout Israël lui obéit.
24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.
Et tous les princes mêmes, les puissants, et tous les fils du roi David donnèrent la main et se soumirent à Salomon, le roi.
25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.
Le Seigneur éleva donc Salomon sur tout Israël, et il donna à son règne une gloire telle que n’en eut avant lui aucun roi d’Israël.
26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.
Ainsi David, fils d’Isaï, régna sur tout Israël;
27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
Et les jours pendant lesquels il régna sur Israël furent quarante années: il régna sept ans à Hébron, et à Jérusalem, trente-trois ans.
28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.
Et il mourut dans une heureuse vieillesse, plein de jours, et dans les richesses et dans la gloire; et Salomon son fils régna en sa place.
29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,
Or les actions de David, le roi, les premières et les dernières, sont écrites dans le Livre de Samuel, le Voyant, et dans le Livre de Nathan, le prophète, et dans le volume de Gad, le Voyant,
30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.
Et l’histoire de tout son règne, de sa force, et des temps qui ont passé de son vivant, soit en Israël, soit dans tous les royaumes de la terre.
