< 1 хроніки 23 >
1 А коли Давид постарів і наси́тився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2 І зібрав він усіх Ізраїлевих князі́в, і священиків та Левитів.
3 І були перелі́чені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми го́ловами, за мужчинами — тридцять і вісім тисяч.
4 Із них для керува́ння над роботою Господнього дому — двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів — шість тисяч,
5 і чотири тисячі придве́рних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаря́ддях, „які я зробив на сла́влення“.
6 І поділив їх Давид на черги за синами Левія, — для Ґершона, Кегата та Мерарі.
7 З Ґершонівців — Ладан і Шім'ї.
8 Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.
9 Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони го́лови ба́тьківських домів Ладана.
10 А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, — оце сини Шім'ї, четверо.
11 І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один ба́тьківський дім при переліченні.
12 Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.
13 Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відді́лений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки.
14 А Мойсей — Божий чоловік, сини його полі́чені до Левієвого племени.
15 Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.
16 Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.
17 А сини Еліезерові були́: Рехавія, голова; і не було́ в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помно́жились.
18 Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.
19 Сини Хевронові: Єрійя — голова, Амарія — другий, Яхазіїл — третій, і Єкам'ам — четвертий.
20 Сини Уззіїлові: Міхал — голова, а Їшшійя — другий.
21 Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.
22 І помер Елеазар, і не було в нього сині́в, бо тільки до́чки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати́.
23 Сини́ Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, — троє.
24 Оце сини́ Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегля́ненням їхнім, числом іме́н за особами їх, що чинили роботу для будо́ви Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.
25 Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму наро́дові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.
26 І також Левитам не треба носити скинії та всіх рече́й її для служби їй“,
27 бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих сині́в від віку двадцяти літ і вище.
28 Бо їхнє стано́вище — при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подві́р'ями, і над кімна́тами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,
29 і при хлібі виставні́м, і при пшеничній муці на хлі́бну жертву та на прісні́ коржі, і при ско́вородах, і при пра́женні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини́.
30 І щоб ставати щора́нку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.
31 І при всякому спа́ленні цілопа́лень для Господа на суботи, на молодики́, і на свята в числі за правом на них, за́вжди перед лицем Господнім.
32 І чини́ли вони охорону скинії заповіту, і сторо́жу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.
