1 хроніки 21
1 І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.
And an adversary up against Israel, and moved David to number Israel.
2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“
And David said to Joab and to the leaders of the people, "Go, number Israel from Beersheba even to Dan; and bring me word, that I may know the sum of them."
3 І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“
Joab said, "May Jehovah make his people a hundred times as many as they are. But, my lord the king, aren't they all my lord's servants? Why does my lord require this thing? Why will he be a cause of guilt to Israel?"
4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
Nevertheless the king's word prevailed against Joab. Therefore Joab departed, and went throughout all Israel, and came to Jerusalem.
5 І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.
Joab gave up the sum of the numbering of the people to David. All those of Israel were one million one hundred thousand men who drew sword: and in Judah were four hundred seventy thousand men who drew sword.
6 А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...
But he did not count Levi and Benjamin among them; for the king's word was abominable to Joab.
7 І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!
God was displeased with this thing; therefore he struck Israel.
8 І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...
David said to God, "I have sinned greatly, in that I have done this thing. But now, put away, I beg you, the iniquity of your servant; for I have done very foolishly."
9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:
Jehovah spoke to Gad, David's seer, saying,
10 „Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.
"Go and speak to David, saying, 'Thus says Jehovah, "I offer you three things. Choose one of them, that I may do it to you."'"
11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́ бери собі:
So Gad came to David, and said to him, "Thus says Jehovah, 'Take your choice:
12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...
either three years of famine; or three months of fleeing from before your foes, while the sword of your enemies overtakes you; or else three days the sword of Jehovah, even pestilence in the land, and the angel of Jehovah destroying throughout all the borders of Israel. Now therefore consider what answer I shall return to him who sent me.'"
13 І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже велике Його милосе́рдя, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“
David said to Gad, "I am in distress. Let me fall, I pray, into the hand of Jehovah; for his mercies are very great. Let me not fall into the hand of man."
14 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдеся́т тисяч чоловіка!
So Jehovah sent a pestilence on Israel; and seventy thousand men of Israel fell.
15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.
God sent an angel to Jerusalem to destroy it. As he was about to destroy, Jehovah saw, and he relented of the disaster, and said to the destroying angel, "It is enough; now stay your hand." The angel of Jehovah was standing by the threshing floor of Ornan the Jebusite.
16 I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.
David lifted up his eyes, and saw the angel of Jehovah standing between earth and the sky, having a drawn sword in his hand stretched out over Jerusalem. Then David and the elders, clothed in sackcloth, fell on their faces.
17 І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його “.
David said to God, "Isn't it I who commanded the people to be numbered? It is even I who have sinned and done very wickedly; but these sheep, what have they done? Please let your hand, Jehovah my God, be against me, and against my father's house; but not against your people, that they should be plagued."
18 А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити же́ртівника для Господа на току євусе́янина Орнана.
Then the angel of Jehovah commanded Gad to tell David that David should go up, and raise an altar to Jehovah in the threshing floor of Ornan the Jebusite.
19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
David went up at the saying of Gad, which he spoke in the name of Jehovah.
20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.
Ornan turned back, and saw the king, and his four sons who were with him hiding themselves. Now Ornan was threshing wheat.
21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із то́ку, і поклонився Дави́дові обличчям до землі.
As David came to Ornan, Ornan looked and saw David, and went out of the threshing floor, and bowed himself to David with his face to the ground.
22 І сказав Давид до Орнана: „Дай же мені місце цього то́ку, й я збудую на ньому же́ртівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, — і буде стри́мана морови́ця від наро́ду“.
Then David said to Ornan, "Give me the place of this threshing floor, that I may build thereon an altar to Jehovah. You shall sell it to me for the full price, that the plague may be stopped from afflicting the people."
23 І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“
Ornan said to David, "Take it for yourself, and let my lord the king do that which is good in his eyes. Look, I give the oxen for burnt offerings, and the threshing instruments for wood, and the wheat for the meal offering. I give it all."
24 І сказав цар Давид до Орнана: „Ні, бо купу́ючи, куплю́ за срібло повної ваги, бо не піднесу́ твого в жертві для Господа, і не спалю́ цілопа́лення да́рмо!“
King David said to Ornan, "No; but I will most certainly buy it for the full price. For I will not take that which is yours for Jehovah, nor offer a burnt offering without cost."
25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень ше́клів.
So David gave to Ornan six hundred shekels of gold by weight for the place.
26 І збудував там Давид же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому́ огнем із небе́с на же́ртівник цілопа́лення.
David built an altar to Jehovah there, and offered burnt offerings and peace offerings, and called on Jehovah; and he answered him from heaven by fire on the altar of burnt offering, and it consumed the burnt offering.
27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.
Jehovah commanded the angel; and he put up his sword again into its sheath.
28 Того ча́су, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току́ євусе́янина Орнана, то прино́сив там жертву.
At that time, when David saw that Jehovah had answered him in the threshing floor of Ornan the Jebusite, then he sacrificed there.
29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та же́ртівник цілопа́лення були того ча́су на па́гірку в Ґів'оні.
For the tabernacle of Jehovah, which Moses made in the wilderness, and the altar of burnt offering, were at that time in the high place at Gibeon.
30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настра́шився меча Господнього Ангола.
But David couldn't go before it to inquire of God; for he was afraid because of the sword of the angel of Jehovah.
