1 хроніки 19
1 І сталося по то́му, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.
Дупэ ачея, Нахаш, ымпэратул фиилор луй Амон, а мурит, ши ын локул луй а домнит фиул сэу.
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́.
Давид а зис: „Вой арэта бунэвоинцэ луй Ханун, фиул луй Нахаш, кэч татэл луй а арэтат бунэвоинцэ фацэ де мине.” Ши Давид а тримис соль сэ-л мынгые пентру моартя татэлуй сэу. Кынд ау ажунс служиторий луй Давид ын цара фиилор луй Амон, ла Ханун, ка сэ-л мынгые,
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“
кэпетенииле фиилор луй Амон ау зис луй Ханун: „Крезь кэ Давид ыць тримите оамень сэ те мынгые, ка сэ чинстяскэ пе татэл тэу? Оаре н-ау венит служиторий луй ла тине ка сэ куноаскэ четатя ши с-о нимичяскэ, ши ка сэ искодяскэ цара?”
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх...
Атунч, Ханун а луат пе служиторий луй Давид, а пус сэ-й радэ ши сэ ле тае хайнеле пе ла мижлок, пынэ ла брыу. Апой ле-а дат друмул.
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“.
Давид, кэруя ау венит ши й-ау дат де штире деспре челе ынтымплате ку оамений ачештя, а тримис ниште оамень ынаинтя лор, кэч ли се фэкусе маре рушине ши ымпэратул а тримис сэ ле спунэ: „Рэмынець ла Иерихон пынэ вэ ва креште барба ши апой сэ вэ ынтоарчець.”
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
Фиий луй Амон ау вэзут кэ се фэкусерэ урыць луй Давид ши Ханун ши фиий луй Амон ау тримис о мие де таланць де арӂинт сэ токмяскэ ын служба лор каре ши кэлэрець де ла сириений дин Месопотамия ши де ла сириений дин Маака ши дин Цоба.
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Мааих та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю.
Ау токмит трейзечь ши доуэ де мий де каре ши пе ымпэратул дин Маака ымпреунэ ку попорул луй, каре ау венит ши ау тэбэрыт ынаинтя Медебей. Фиий луй Амон с-ау стрынс дин четэциле лор ши ау мерс ла луптэ.
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів.
Ла аузул ачестей вешть, Давид а тримис ымпотрива лор пе Иоаб ши тоатэ оштиря де оамень витежь.
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі.
Фиий луй Амон ау ешит ши с-ау ыншират ын линие де бэтае ла интраря четэций; ымпэраций каре венисерэ ау тэбэрыт деосебит пе кымп.
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян.
Иоаб а вэзут кэ авя де луптат ши ынаинте, ши ынапой. А алес атунч дин тоць войничий де фрунте ай луй Исраел о чатэ пе каре а ашезат-о ымпотрива сириенилор
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян,
ши а пус суб порунка фрателуй сэу Абишай чялалтэ парте а попорулуй, ка сэ цинэ пепт фиилор луй Амон.
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі.
Ел а зис: „Дакэ сириений вор фи май тарь декыт мине, сэ-мь вий ту ын ажутор ши дакэ фиий луй Амон вор фи май тарь декыт тине, ыць вой вени еу ын ажутор.
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“
Фий таре ши сэ не ымбэрбэтэм пентру попорул ностру ши пентру четэциле Думнезеулуй ностру ши Домнул сэ факэ че ва креде!”
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним.
Иоаб, ку попорул луй, а ынаинтат ла луптэ ымпотрива сириенилор, ши ей ау фуӂит динаинтя луй.
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму.
Ши, кынд ау вэзут фиий луй Амон кэ сириений о луасерэ ла фугэ, ау фуӂит ши ей динаинтя луй Абишай, фрателе луй Иоаб, ши с-ау ынторс ын четате. Ши Иоаб с-а ынторс ла Иерусалим.
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними.
Сириений, вэзынд кэ фусесерэ бэтуць де Исраел, ау тримис ши ау адус пе сириений каре ерау де чялалтэ парте а рыулуй ши Шофах, кэпетения оштирий луй Хадарезер, ера ын фрунтя лор.
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
Ау дат де штире луй Давид, каре а стрынс пе тот Исраелул, а трекут Йорданул, а мерс ымпотрива лор ши с-а прегэтит де луптэ ымпотрива лор. Давид с-а ыншируит ын линие де бэтае ымпотрива сириенилор. Дар сириений, дупэ че се бэтусерэ ку ел,
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська...
ау фуӂит динаинтя луй Исраел. Давид ле-а учис оамений де ла шапте мий де каре ши патрузечь де мий де педестрашь ши а оморыт пе Шофах, кэпетения оштирий.
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам.
Служиторий луй Хадарезер, вэзынду-се бэтуць де Исраел, ау фэкут паче ку Давид ши и с-ау супус. Ши сириений н-ау врут сэ май ажуте пе фиий луй Амон.
