1 хроніки 16
1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
Då dei hadde ført Guds kista inn, sette dei henne i tjeldet som David hadde sett upp åt henne; deretter bar dei fram brennoffer og takkoffer for Guds åsyn.
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
Og då David hadde ofra brennofferet og takkofferet, velsigna han folket i Herrens namn.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
Og til kvar og ein av alle israelitarne, både kar og kvinna, skifte han ut ein brødleiv, eit stykke kjøt og ei rosinkaka.
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
Og han sette sume levitar til å gjera tenesta framfor Herrens kista, at dei skulde prisa, takka og lova Herren, Israels Gud.
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
Asaf var den fremste, og Zakarja næst etter honom, og so Je’iel, Semiramot, Jehiel og Mattitja, Eliab, Benaja, Obed-Edom og Je’iel med harpor og cithrar, og Asaf skulde slå på cymblar.
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
Men prestarne Benaja og Jahaziel skulde standa stendigt med trompetarne sine framfor Guds sambandskista.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
Den dagen var det at David fyrst fastsette den skipnaden at dei ved Asaf og brørne hans skulde prisa Herren på denne visi:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
«Prisa Herren, kalla på hans namn! Forkynn millom folkeslagi hans storverk!
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
Syng for honom, syng honom lov! Tala um alle hans under!
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
Rosa dykk av hans heilage namn, hjarta glede seg hjå deim som søkjer Herren!
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
Spør etter Herren og hans magt, søk hans åsyn alltid!
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
Kom i hug hans under som han hev gjort, hans undergjerningar og domsordi frå hans munn,
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
de etterkomarar av Israel, hans tenar, søner åt Jakob, hans utvalde.
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Han er Herren, vår Gud; yver all jordi gjeng hans domar.
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
Kom æveleg i hug hans pakt, det ord han sette fast for tusund ætter,
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
den pakt han gjorde med Abraham, og hans eid til Isak!
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
Han gjorde det til ein rett for Jakob, for Israel til ein æveleg pakt,
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
med di han sagde: «Deg vil eg gjeva Kana’ans land til arvlut, »
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
då de var ein liten flokk, få og framande der.
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
Og dei vandra frå folk til folk, frå eitt rike til eit anna folk.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Han let ikkje nokon få gjera valdsverk mot deim, og han refste kongar for deira skuld:
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
«Rør ikkje deim eg hev salva, og gjer ikkje vondt med mine profetar!»
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
Syng for Herren, all jordi! Forkynn frå dag til dag hans frelsa!
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
Fortel millom heidningar hans æra, millom alle folkeslag hans under!
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
For Herren er stor og mykje lovsungen, og skræmeleg er han framfor alle gudar.
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
For alle gudar hjå folki er avgudar; men Herren hev gjort himmelen.
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
Høgd og herlegdom er for hans åsyn, styrke og gleda er på hans stad.
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
Gjev Herren, de folkeætter, gjev Herren æra og magt!
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
Gjev Herren hans namns æra, tak gåvor med og kom for hans åsyn, tilbed Herren i heilagt skrud!
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
Skjelv for hans åsyn, all jordi! Jordriket stend fast; det let seg ikkje rikka.
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
Himmelen glede seg, og jordi fagne seg, og dei skal segja millom heidningarne: «Herren er konge.»
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
Havet dure og alt som i det er! Marki frygde seg og alt det som på marki er!
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
Då fegnast trei i skogen for Herrens åsyn; for han kjem og skal døma jordi.
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
Prisa Herren, for han er god, for æveleg varer hans miskunn!
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
Og seg: «Frels oss, du vår Frelse-Gud, og samla oss og fria oss ut frå heidningarne, so me kann prisa ditt heilage namn, rosa oss av ditt lov!»
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
Lova vere Herren, Israels Gud, frå æva og til æva!» Og alt folket sagde amen og lova Herren.
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
Og der, framfor Herrens sambandskista, gav han Asaf og brørne hans det yrket, at dei stendigt skulde gjera tenesta framfor kista, soleis som det var fastsett for kvar dag.
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
Men Obed-Edom og brørne deira var åtte og seksti i tal, og Obed-Edom Jeditunsson og Hosa sette han til dørvaktarar.
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
Og pesten Sadok og brørne hans, prestarne, sette han framfor Herrens hus på offerhaugen i Gibeon,
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
at dei stendigt skulde ofra åt Herren brennoffer på brennofferaltaret, morgon og kveld, og gjera alt det som var fyresagt i Herrens lov, som han hadde sett for Israel.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
Og i lag med deim var Heman og Jedutun og dei andre utvalde som var nemnde, at dei skulde lova Herren, av di hans miskunn varer æveleg.
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
Og trompetarne og cymblarne åt spelemennerne vart gøymde hjå Heman og Jedutun, og like eins andre spelgogner som høyrde gudstenesta til. Og Jedutuns-sønerne gjorde han til dørvaktarar.
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
Deretter gjekk heile lyden heim, kvar til sitt; men David snudde heim att, vilde helsa på husfolket sitt.
