1 хроніки 16
1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
Attulerunt igitur arcam Dei, et constituerunt eam in medio tabernaculi quod tetenderat ei David: et obtulerunt holocausta et pacifica coram Deo.
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
Cumque complesset David offerens holocausta et pacifica, benedixit populo in nomine Domini.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
Et divisit universis per singulos, a viro usque ad mulierem, tortam panis, et partem assæ carnis bubalæ, et frixam oleo similam.
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
Constituitque coram arca Domini de Levitis, qui ministrarent, et recordarentur operum ejus, et glorificarent atque laudarent Dominum Deum Israël:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
Asaph principem, et secundum ejus Zachariam: porro Jahiel, et Semiramoth, et Jehiel, et Mathathiam, et Eliab, et Banaiam, et Obededom: Jehiel super organa psalterii et lyras: Asaph autem ut cymbalis personaret:
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
Banaiam vero et Jaziel sacerdotes canere tuba jugiter coram arca fœderis Domini.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
In illo die fecit David principem ad confitendum Domino Asaph et fratres ejus:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
[Confitemini Domino, et invocate nomen ejus: notas facite in populis adinventiones ejus.
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
Cantate ei, et psallite ei, et narrate omnia mirabilia ejus.
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
Laudate nomen sanctum ejus: lætetur cor quærentium Dominum.
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
Quærite Dominum, et virtutem ejus: quærite faciem ejus semper.
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
Recordamini mirabilium ejus quæ fecit; signorum illius, et judiciorum oris ejus,
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
semen Israël servi ejus, filii Jacob electi ejus.
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Ipse Dominus Deus noster: in universa terra judicia ejus.
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
Recordamini in sempiternum pacti ejus: sermonis quem præcepit in mille generationes,
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
quem pepigit cum Abraham, et juramenti illius cum Isaac.
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
Et constituit illud Jacob in præceptum, et Israël in pactum sempiternum,
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
dicens: Tibi dabo terram Chanaan, funiculum hæreditatis vestræ:
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
cum essent pauci numero, parvi et coloni ejus.
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
Et transierunt de gente in gentem, et de regno ad populum alterum.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Non dimisit quemquam calumniari eos, sed increpavit pro eis reges.
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
Nolite tangere christos meos, et in prophetis meis nolite malignari.
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
Cantate Domino omnis terra; annuntiate ex die in diem salutare ejus:
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
narrate in gentibus gloriam ejus; in cunctis populis mirabilia ejus.
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
Quia magnus Dominus, et laudabilis nimis, et horribilis super omnes deos.
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
Omnes enim dii populorum idola: Dominus autem cælos fecit.
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
Confessio et magnificentia coram eo: fortitudo et gaudium in loco ejus.
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
Afferte Domino, familiæ populorum: afferte Domino gloriam et imperium.
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
Date Domino gloriam; nomini ejus levate sacrificium, et venite in conspectu ejus: et adorate Dominum in decore sancto.
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
Commoveatur a facie ejus omnis terra: ipse enim fundavit orbem immobilem.
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
Lætentur cæli, et exultet terra, et dicant in nationibus: Dominus regnavit.
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
Tonet mare et plenitudo ejus; exultent agri, et omnia quæ in eis sunt.
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
Tunc laudabunt ligna saltus coram Domino: quia venit judicare terram.
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
Confitemini Domino, quoniam bonus: quoniam in æternum misericordia ejus.
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
Et dicite: Salva nos, Deus salvator noster, et congrega nos, et erue de gentibus: ut confiteamur nomini sancto tuo, et exultemus in carminibus tuis.
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
Benedictus Dominus Deus Israël, ab æterno usque in æternum.] Et dicat omnis populo: Amen, et hymnum Domino.
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
Reliquit itaque ibi coram arca fœderis Domini Asaph et fratres ejus, ut ministrarent in conspectu arcæ jugiter per singulos dies, et vices suas.
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
Porro Obededom, et fratres ejus sexaginta octo: et Obededom filium Idithun, et Hosa, constituit janitores;
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
Sadoc autem sacerdotem, et fratres ejus sacerdotes, coram tabernaculo Domini in excelso quod erat in Gabaon,
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
ut offerrent holocausta Domino super altare holocautomatis jugiter, mane et vespere, juxta omnia quæ scripta sunt in lege Domini, quam præcepit Israëli.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
Et post eum Heman, et Idithun, et reliquos electos, unumquemque vocabulo suo ad confitendum Domino, quoniam in æternum misericordia ejus.
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
Heman quoque et Idithun canentes tuba, et quatientes cymbala et omnia musicorum organa ad canendum Deo: filios autem Idithun fecit esse portarios.
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
Reversusque est omnis populus in domum suam: et David, ut benediceret etiam domui suæ.
