1 хроніки 16
1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
Sie aber brachten die Gotteslade hinein und stellten sie mitten in das Zelt, das David dafür ausgespannt hatte. Dann brachten sie vor Gott Brand- und Dankopfer dar.
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
Als nun David mit der Darbringung der Brand und Dankopfer fertig war, segnete er das Volk im Namen des Herrn.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
Dann verteilte er an alle Israeliten, Männer wie Weiber, je einen Brotkuchen, einen Laib und einen Traubenkuchen.
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
Vor die Lade des Herrn aber bestellte er einige Leviten als Diener, daß sie den Herrn, Israels Gott, priesen, ihm dankten und ihn rühmten:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
Asaph, das Oberhaupt, und Zakarja, den zweiten im Range nach ihm, sodann Jeiel, Semiramot, Jechiel, Mattitja, Eliab, Benajahu, Obededom und Jeiel mit Harfen und Zithern. Asaph aber sollte die Zimbeln ertönen lassen,
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
ebenso die Priester Benajahu und Zachaziel beständig die Trompeten vor der Bundeslade Gottes.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
Damals übertrug David zuerst Asaph und seinen Brüdern den Lobpreis des Herrn:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
"Dem Herrn sagt Dank! Verherrlicht seinen Namen! Kund machet seine Taten den Nationen!
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
Lobsinget ihm! Lobt ihn! Erzählt von allen seinen Wundern!
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
In seinem heiligen Namen rühmet euch. Wer da den Herrn sucht, freue sich von Herzen!
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
Verlanget nach dem Herrn und seiner Herrlichkeit! Sein Antlitz suchet immerfort!
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
Gedenkt der Wunder all, die er gewirkt, der Zeichen, seiner Richtersprüche!
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
Du, seines Knechtes Israel Geschlecht, ihr Söhne Jakobs, seine Auserwählten!
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Der Herr ist unser Gott, und auf der ganzen Erde gelten seine Urteile.
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
In Ewigkeit gedenkt er seines Bundes und seines Wortes, das er ausgesprochen, bis in das tausendste Geschlecht,
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
des Bundes, den er einst mit Abraham geschlossen, und seines Eides, den er Isaak zugeschworen,
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
den er für Jakob als ein Recht bestätigt, für Israel als ewigen Bund.
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
Er sprach: 'Dir gebe ich der Kanaaniter Land als euer erblich Eigentum.'
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
Noch klein war damals ihre Zahl; sie waren wenige und fremd darin.
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
Sie wanderten von einem Heidenvolk zum anderen, von einem Reich zu einer anderen Nation.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Er hat niemand gestattet, sie zu drücken; er warnte ihretwegen Könige.
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
'Vergreift euch nicht an den von mir Gesalbten! Nicht füget meinen Sehern Schaden zu!'
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
Dem Herrn lobsinge alle Welt! Sein Heil tut kund von Meer zu Meer!
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
Verkündet bei den Heiden seinen Ruhm, bei allen Völkern seine Wunder,
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
ist doch der Herr so groß und hoch zu preisen, vor allen Göttern ehrfurchtswert!
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
Der Völker Götter alle sind ja Götzen; des Himmels Schöpfer ist der Herr.
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
Vor ihn mit Glanz und Herrlichkeit! Mit Macht und Pracht zu seinem Heiligtum!
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
So bringt dem Herrn, ihr Völkerscharen, herbei bringt Pracht und Macht dem Herrn!
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
So bringt dem Herrn zu seines Namens Ehre Gaben! Betretet mit Geschenken seine Vorhöfe! Hinwerft euch vor dem Herrn mit Schmuck fürs Heiligtum!
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
Vor ihm erzittere alle Welt! Dann steht die Erde ohne Wanken.
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
Der Himmel freue sich, die Erde jauchze; zurufen sollen sie den Heiden: 'Der Herr ist König!'
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
Es brause auf das Meer und seine Fülle; die Flur und alles, was darin, frohlocke!
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
Des Waldes Bäume sollen jubeln vor dem Herrn! Er kommt, die Erde jetzt zu richten.
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
So dankt dem Herrn! Denn er ist gütig. Ja, ewig währet seine Huld.
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
Und sprecht: 'Hilf uns, Du unseres Heiles Gott, und sammle und befreie von den Heiden uns, auf daß wir Deinem heiligen Namen danken und Deines Lobpreises uns rühmen!
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
Gepriesen sei der Herr, Gott Israels, von Ewigkeit zu Ewigkeit!'" - Und alles Volk sprach: "Amen" und einen Lobspruch auf den Herrn.
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
Dann übergab er dort vor der Bundeslade des Herrn dem Asaph mit seinen Brüdern für immer den Dienst, vor der Lade zu dienen, Tag für Tag nach Vorschrift,
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
ferner Obededom mit seinen achtundsechzig Brüdern und Jedituns Sohn, Obededom und Chosa als Torhüter,
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
ferner dem Priester Sadok und seinen Brüdern, den Priestern vor des Herrn Wohnung auf der Höhe von Gibeon,
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
dem Herrn auf dem Brandopferaltar regelmäßig jeden Morgen und Abend Brandopfer darzubringen, eben alles, was in der Lehre des Herrn, die er Israel gebot, geschrieben steht.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
Bei ihnen waren Heman und Jedutun und die übrigen Auserlesenen, die mit Namen genannt sind, um den Herrn zu preisen, daß seine Gnade ewig währe.
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
Bei ihnen waren auch Trompeten und Zimbeln für die Musiker und die Spielgeräte für die Gotteslieder. Jedutuns Söhne waren für die Pforte da.
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
Darauf ging das ganze Volk heim, jeder in ein Haus. David aber wandte sich, sein Haus zu segnen.
