< 1 хроніки 16 >
1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
They brought the Sacred Chest [to Gibeon] and put it inside the Sacred Tent that David had [told his workers to] set up. Then they brought offerings to be completely burned [on the altar] and offerings to enable them to maintain fellowship [with God].
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
When David had finished presenting all those offerings, he [asked Yahweh to] bless the people.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
He gave a loaf of bread, some dates, and some raisins to every Israeli man and woman [who was there].
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
Then David appointed some of the descendants of Levi to stand in front of [the Sacred Tent in which] the Sacred Chest [had been placed], to lead the people who worshiped and thanked and praised Yahweh, the God of the Israeli people.
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
Asaph, who played the cymbals, was their leader. Zechariah was his assistant. The other descendants of Levi [who helped Asaph] were Jaaziel, Shemiramoth, Jehiel, Mattithiah, Eliab, Benaiah, Obed-Edom, and Jeiel. They played lyres and harps.
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
Benaiah and Jahaziel were priests who blew trumpets frequently in front of [the Sacred Tent in which was] the Sacred Chest.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
On that day, David gave to Asaph and his helpers this psalm to praise Yahweh:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
Thank God, and pray to him [MTY]. Tell the people of all nations what he has done.
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
Sing to him; sing songs to praise him. Tell about all his miraculous deeds.
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
Be glad that you belong to him [MTY]; those who want to know Yahweh better should rejoice.
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
Trust in Yahweh and in his power; continually seek to get help from him.
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
Do not forget the wonderful things that he has done, the miracles and the just laws that he has given to us.
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
We people are the descendants of his servant Jacob; we are the people of Israel whom he has chosen.
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Yahweh is our God. His just/fair laws are known by people throughout the world.
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
He never forgets the agreement that he has made: he made a promise that will last for 1,000 generations.
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
That is the agreement that he made with Abraham, and he repeated that agreement to Isaac.
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
It was an agreement for the Israeli people, and he wanted that agreement to endure forever.
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
What he said was, “I will give the Canaan region to you, to belong to you [and your descendants forever].”
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
[He said that to them] when there were only a few of them, a tiny group of people who were living in that land (like strangers/that belonged to other people);
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
they continued to wander from one place to another, from one kingdom to another.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
But he did not allow others to oppress them, and he warned kings by saying to them,
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
“Do not harm the people whom I have chosen! Do not harm my prophets!”
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
You people throughout the world, sing to Yahweh. Every day proclaim [to others] that he has saved us.
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
Tell the people of the nations that he is great; tell all the people-groups the marvelous things [that he has done].
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
Yahweh is great, and he deserves to be praised very much. He should be revered more than all the gods,
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
because all the gods that the [other] people-groups [worship] are only idols, but Yahweh [is truly great; he] created the skies.
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
He is glorious and majestic; his power and joy fill his Sacred Tent.
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
You people in nations all over the world, praise Yahweh! Praise Yahweh for his glorious power [HEN]!
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
Praise Yahweh like he [MTY] deserves to be praised. Bring an offering and come to his Sacred Tent. Worship Yahweh because he is holy.
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
Everyone on the earth should tremble in front of Yahweh. He put the earth firmly [in its place]; and nothing ever will be able to move/shake it.
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
Everything in the sky and on the earth should be happy. People [everywhere] should say, “Yahweh is our king!”
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
The oceans and all the creatures that are in the oceans should shout to praise him; the fields and everything that is in them should rejoice.
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
When they do that, [it will be as though] the trees in the forest will sing joyfully in front of Yahweh. That will happen when he comes to judge [everyone on] [MTY] the earth.
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
Thank Yahweh, because [everything that he does is] good. He faithfully loves us forever.
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
Say to him, “God, you are the one who rescues us, so gather us together and save us from [the armies of] other nations. When you do that, we will thank you [MTY], and we will be happy to praise you.”
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
Praise Yahweh, the God of us Israeli people, He has always existed, and he will exist forever. After the people [finished singing that song], they all said, “(Amen/May it be so)!”, and they praised Yahweh.
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
Then David left Asaph and the other members of his clan there in front of [the tent in which] Yahweh’s Sacred Chest [had been placed]. He told them that they must do their work there every day.
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
David also left Obed-Edom and 68 other descendants of Levi to work with them. Hosah and Obed-Edom guarded [the entrances of the Sacred Tent].
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
David also told Zadok the [Supreme] Priest and the other priests who worked with him to remain in front of Yahweh’s Sacred Tent, which was still at the place where the Israeli people worshiped [God there] in Gibeon [city].
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
Every morning and every evening they burned offerings on the altar, obeying the rules/laws that had been written [by Moses], rules/laws which Yahweh had given to the Israeli people.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
With them were Heman and Jeduthun and other descendants of Levi. They [MTY] were chosen to sing songs to praise Yahweh because he faithfully loves his people forever.
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
Heman and Jeduthun were appointed to play the trumpets and cymbals when [the other descendants of Levi sang sacred songs]. The sons of Jeduthun were appointed to guard the gates [of the Sacred Tent].
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
Then all the people left. They returned to their homes, and David returned home to [ask Yahweh to] bless his family.