1 хроніки 15
1 І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію.
Давут Давут шәһиридә өзигә өй-ордилар салдурди, һәм Худаниң әһдә сандуғиға җай һазирлиди вә униңға чедир тиктүрди.
2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.
У чағда Давут: «Худаниң әһдә сандуғини Лавийлардин бөләк кишиләрниң көтиришигә болмайду, чүнки Пәрвәрдигар уни көтиришкә вә мәңгү өзиниң хизмитидә болушқа шуларни таллиған еди» деди.
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.
Андин Давут Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғини һазирлап қойған йәргә йөткәш үчүн пүткүл Исраилларни Йерусалимға жиғди.
4 І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів.
Давут йәнә Һарунниң әвлатлирини вә Лавийларни жиғди:
5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.
Коһатниң әвлатлири җәмәт беши болған Урийәл вә униң қериндашлири бир йүз жигирмә киши;
6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.
Мәрари әвлатлиридин җәмәт беши болған Асая вә униң қериндашлиридин икки йүз жигирмә киши;
7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.
Гәршомниң әвлатлиридин җәмәт беши болған Йоел вә униң қериндашлири бир йүз оттуз киши;
8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.
Әлизафанниң әвлатлиридин җәмәт беши болған Шемая вә униң қериндашлири икки йүз киши;
9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.
Һебронниң әвлатлиридин җәмәт беши болған Әлийәл вә униң қериндашлири сәксән киши;
10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.
Уззийәлниң әвлатлиридин җәмәт беши болған Амминадаб вә униң қериндашлири бир йүз он икки киши еди.
11 І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
Давут каһинлардин Задок билән Абиятарни, шуниңдәк лавилийлардин Урийәл, Асая, Йоел, Шемая, Әлийәл вә Амминадабни чақиртип келип уларға:
12 та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́.
«Силәр Лавий җәмәтиниң башлирисиләр; өзүңларни вә силәрниң қериндашлириңларни Исраилниң Худаси Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғини мән тәйярлап қойған йәргә көтирип келиш үчүн пак қилиңлар.
13 Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“.
Чүнки илгири силәр шундақ қилмай, бәлгүләнгән тәртип бойичә униңдин йол соримиғинимиздин Худайимиз Пәрвәрдигар бизгә зәрбә бәргән» деди.
14 І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
Шуниң билән каһинлар билән Лавийлар Исраилниң Худаси Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғини көтирип меңиш үчүн өзлирини пак қилди.
15 І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі.
Лавийлар әнди Мусаниң Пәрвәрдигарниң сөз-калами билән тапилиғини бойичә, Худаниң әһдә сандуғини балдақ билән мүрисигә елип көтәрди.
16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість.
Давут йәнә Лавийларниң йолбашчилириға өзлириниң қериндашлиридин нәғмичиләрни тайинлашни буйруди; улар җүмлидин тәмбур, чилтар, җаңлар қатарлиқ һәр хил сазларни челип авазини жуқури көтирип шат-хурамлиқ ичидә күй ейтишқа тайинланди.
17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.
Шуңлашқа, Лавийлар Йоелниң оғли Һеманни вә униң җәмәтидики Бәрәкияниң оғли Асафни һәм уларниң қериндашлиридин болған Мәрарилардин Кушаяһниң оғли Етанни бәлгүлиди.
18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних.
Улар билән бирликтә йәнә қериндашлиридин Зәкәрия, Бин, Яазийәл, Шемирамот, Йәһийәл, Унни, Елиаб, Бенаяһ, Маасеяһ, Маттитияһ, Әлифәләһ, Мекния һәм дәрвазивән Обәд-Едом билән Җәийәлни иккинчи дәриҗилик әтрәт қилип тәшкиллиди.
19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах.
Нәғмичи Һеман, Асаф вә Етанлар мис чаңлар челип, яңрақ аваз чиқиратти;
20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот.
Зәкәрия, Яазийәл, Шемирамот, Йәһийәл, Унни, Елиаб, Маасеяһ вә Бенаялар тәмбур челип «Аламот услуби»да тәңкәш қилатти;
21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру.
Маттитияһ, Әлифәләһ, Мекния, Обәд-Едом, Җәийәл вә Азазиялар чилтар челип башламчилиқ қилип, «Шәминит услуби»да тәңкәш болатти.
22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того.
Лавийларниң йолбашчиси Кәнания музикиға наһайити пишшиқ болғачқа, мәхсус нәғмә-навачилиққа мәсъул болуп музика үгитәтти.
23 А Берехія та Елкана — придве́рні при ковчезі.
Бәрәкия билән Әлканаһ әһдә сандуғиға мәсъул ишикбақарлар еди.
24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.
Шәбания, Йәһошафат, Нәтанәл, Амасай, Зәкәрия, Беная вә Әлиезәр қатарлиқ каһинлар Худаниң әһдә сандуғи алдида канай чалатти; Обәд-Едом билән Йәһияһму әһдә сандуғиға мәсъул ишикбақар қилинип қоюлған еди.
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
Шуниң билән Давут Исраил ақсақаллири вә миң беши қатарлиқлар билән биргә Обәд-Едомниң өйидин хошаллиққа чөмгән һалда Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғини көтирип чиққили барди.
26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів.
Вә шундақ болдики, [Давутлар] Худа Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғини көтирип маңған Лавийларға ярдәм бәргәнлигини көрүп, йәттә буқа вә йәттә қочқар қурбанлиқ қилди.
27 А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д.
Давут вә шундақла әһдә сандуғини көтиридиған Лавийлар һәмдә нәғмичиләр һәм нәғмә-нава беши болған Кәнанияларниң һәммиси канап либас кийишкән еди; Давут униң үстигә йәнә канап әфод кийгән еди.
28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.
Пүткүл Исраил хәлқи әнди шу тәриқидә тәнтәнә қилип, бурға, канай, җаңҗаң, тәмбур, чилтар қатарлиқ түрлүк сазлар билән жуқури авазда музика челип, Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғини көтирип келишти.
29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.
Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғи Давут шәһиригә йетип кәлгәндә Саулниң қизи Миқал пәнҗирдин төвәнгә қарап туратти; у Давутниң сәкрәп ойнап-челип тәнтәнә қиливатқинини көрүп ичидә уни заңлиқ қилди.
