1 хроніки 14
1 А Хіра́м, цар тирський, послав до Давида послів, і ке́дрового дерева, каменярі́в та теслярі́в, щоб збудувати йому дім.
И посла Хирам царь Тирский послы к Давиду, и древа кедровл, и здателей стен, и древоделей, да созиждут ему дом.
2 І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля.
И позна Давид, яко уготова его Господь царем над Израилем, яко воздвижеся в высоту царство его, ради людий его Израиля,
3 І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к.
и поят Давид еще жены во Иерусалиме: и родишася ему еще сынове и дщери.
4 А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
И сия имена их, иже родишася ему во Иерусалиме: Саммаа и Совав, Нафан и Соломон,
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
и Иеваар и Елисуй и Елифааф
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
и Нагеф, и Нафаг и Иафие,
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
и Елисама и Валиада и Елифалет.
8 І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
И услышаша иноплеменницы, яко помазан бысть Давид в царя над всем Израилем, и изыдоша вси иноплеменницы взыскати Давида. И услыша Давид и изыде противу их.
9 А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм.
Иноплеменницы же приидоша и разлияшася во юдоли Исполинов.
10 І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“.
И вопроси Давид Бога, глаголя: аще взыду на иноплеменники, и предаси ли их в руки моя? И рече ему Бог: взыди, и предам их в руки твоя.
11 І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім!
И изыде во Ваал-Фарасин, и порази их тамо Давид. И рече Давид: разсече Бог враги моя рукою моею, якоже разсечение воды. Сего ради нарече имя месту тому Фарасин, Разсечение.
12 А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні.
И оставиша тамо боги своя иноплеменницы, ихже Давид повеле сожещи огнем.
13 А филисти́мляни ще ота́борилися в долині.
И приложиша еще иноплеменницы, и разлияшася еще во юдоли Исполинов.
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́.
И вопроси паки Давид Бога. И рече ему Бог: не исходи за ними: отвратися от них, и приидеши на них прямо грушей:
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“.
и будет егда услышиши глас шума верхов грушей, тогда изыдеши на брань, яко изыде Бог пред тобою, да поразит полки иноплеменнически.
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
И сотвори Давид, якоже повеле ему Бог: и порази полки филистимов от Гаваона даже до Газира.
17 І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́.
И прославися имя Давидово во всех странах, и Господь даде страх его на вся языки.
